Краєзнавчий екскурс зібрав творчих особистостей (Ольга Тракало: «На сторінку історичного літопису Товстого»)

 

#Презентація_книги

#Краєзнавство

Краєзнавчий екскурс зібрав творчих особистостей

У грудні творча спільнота відзначає Всесвітній день хорового співу. Адже це – один із найстаріших і найпоширеніших видів мистецтва, здатний об’єднувати людей різних національностей, культур і віку. Тож недарма 7 грудня 2025 року, до слова, в День української хустки, в гостинній залі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів селища Товсте, що діє під керівництвом директорки Марії Окопняк, зацікавлену й поважну авдиторію зібрала культурно-краєзнавча імпреза, яку підготувала і провела Ольга Тракало, заслужена працівниця культури України, яка майже три десятиліття очолювала Заліщицьку бібліотечну систему.

Під час краєзнавчого екскурсу «На сторінку історичного літопису Товстого» Ольга Йосипівна запропонувала докладно ознайомитися зі змістом цьогорічного підготовленого і виданого нею краєзнавчого інформаційно-фотоальбомного видання «Хоровий спів у Товстому». Розповідь супроводжувалась слайдами презентації, відеозаписами хорового виконання пісень.

Зокрема, розпочалася подія відео «Пісні про Товсте» у виконанні народного аматорського ансамблю «Візерунок» на музику і під керуванням колективом Ореста Слободяна, на слова педагога, краєзнавця-дослідника світлої пам’яті Данила Онищука.

Книжка «Хоровий спів у Товстому» побачила світ 2025 року в Тернополі, у видавництві «Терно-Граф». Передмову до неї написав заслужений журналіст України, голова Тернопільської облорганізації Національної спілки журналістів України, письменник, автор історичного роману «Колонія», уродженець Товстого Василь Тракало. Він зробив цілу низку важливих кроків, щоб книга вийшла, активно підтримав її публікацію.

У виданні також опубліковані статті заслуженої журналістки України Ольги Личук (Мельник) і заслуженого працівника культури України, композитора й організатора хорів на Харківщині, уродженця села Виноградне Василя Салевича. Книжка зацікавить уважних читачів галереєю фотографій товстенських хорів різних років із коментарями Ольги Тракало і детальним переліком художніх керівників, диригентів, учасників співочих колективів різних років. А їх було в Товстому 1065 співаків у співпраці в різних хорах!

Спонсорами виходу книги у світ стали: Михайло Лазар, Оксана Івасів-Анісімова, Іван Петльований. Товстенська селищна рада (голова Товстенської ОТГ Іван Проданик) придбала книги для усіх бібліотек, закладів культури й освіти цієї громади.

У руслі обговорення книги й аналізу розвитку хорового руху в Товстому виступали запрошені на подію учасники. Вони ділилися спогадами, звучали чудові українські пісні.

На початку прозвучала молитва «Отче Наш», яку натхненно заспівали учасники хору церкви Архистратига Михаїла УГКЦ селища Товсте, регентка – Ірина Карп’юк-Гевко.

Того грудневого дня Ольга Тракало запросила до слова гостей із Заліщиків: поета, редактора, журналіста Петра Мельника і заслужену журналістку України Ольгу Личук (Мельник). Виступив і заслужений працівник культури України Василь Салевич.

Учасник хорів, керівник гуртків Товстенського Будинку дитячої та юнацької творчості Леонід Гевко поділився спогадами про хорову діяльність із хористами різного віку і років. Дочка багатолітнього керівника хорів у Товстому Олексія Івасіва, активна хористка Оксана Івасів-Анісімова з трепетом і сльозами на очах розповідала про свого батька і дякувала авторці книги за пам'ять і видану книгу.

Ольга Гарбуз – солістка, учасниця хорів, мати загиблого воїна-Героя Олексія Гарбуза – вплела свої теплі спогади і слова вдячності Ользі Тракало у вінок виступів.

Усі учасники події вшанували пам'ять полеглих Героїв, випускників місцевої школи і жителів Товстого: Олега Русиняка, Василя Бабінця, Ігоря Данилюка, Роман Данилюка, Федора Котузяка, Олексія Гарбуза, Андрія Грущака, Юрія Перуняка, Ігоря Ободяка, а також усіх інших наших захисників, які віддали життя на вівтар України під час важкої російсько-української війни.

Акордом живої пам’яті стала пісня «Героям України!» у виконанні соліста Володимира Червінського на слова і музику його сина Павла Червінського.

Ведуча імпрези перегорнула сторінки літопису про відомих ювілярів 2025 року із Товстого. Так, цьогоріч вшановуємо 140 років від дня народження Володимира Кучера – професора фізики, автора понад 40 наукових праць, одного з організаторів Українського таємного університету (1922-1925 рр.) у Львові; з династії вчених – його син Роман Кучер, академік, вчений-хімік, а внук Аскольд Кучер – лікар, кандидат медичних наук. Правнук В.Кучера – Роман-Даниїл Кучер – кандидат економічних наук. У 2021 році вийшла книга письменника і дослідника Романа Горака «Академік Роман Кучер» зі статтею про історію Товстого і династію вчених Кучерів.

Про священника Антіна Навольського, сотника Січових Стрільців УГА, який був організатором духовного і громадського життя в Товстому, розповів голова правозахисної організації «Гельсінкська ініціатива – ХХІ», громадської організації «Зелений світ», гість із Чорткова Олександр Степаненко. Як дослідних життєпису отця Антіна Навольського, він наголосив, що священника було визнано праведником народів світу, а також зупинився на віхах біографії священника-місіонера, праведника України Омеляна Ковча. Про нього опублікована стаття О.Степаненка в журналі «Золота пектораль» (головний редактор видання Володимир Погорецький). Пан Олександр подарував цей журнал Товстенькій школі.

З вітальним словом до авторки видання «Хоровий спів у Товстому» Ольги Тракало виступила директорка школи Марія Окопняк. Здобувачка освіти 11 класу Аліна Семерез, подякувала Ользі Йосипівні за цю книжку, яка подарована учням під час зустрічі краєзнавиці з випускним класом.

Ольга Йосипівна Тракало, очолюючи Заліщицьку бібліотечну систему, зробила вагомий вклад у краєзнавчу скарбницю рідного краю. За її редакторської, упорядницької та дослідницької діяльності підготовлені й надруковані такі видання, які є у вільному доступі для читачів у Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці:

– «З любов’ю до краю» – бібліографічний посібник (Ольга Тракало і Василь Олійник, 1998 р., 112 стор.);

– про бібліотеки-філії – музеї і центри народознавства «Ми працюємо так: з досвіду проведення занять у творчих лабораторіях» (2008 р., 58 с.);

– краєзнавча розвідка «Шляхами забутої долі: Климентина Попович-Боярська – 145 років від дня народження письменниці» (2008 р., 42 с.);

– «Маестро Наддністрянського краю: 100-річчю від дня народження композитора Я.В.Смеречанського присвячується» (2009 р., 64 с.);

– бібліографічний нарис до 85-річчя від дня народження письменника, Генерального секретаря Світового Конгресу Вільних Українців Василя Вериги «З Україною в серці» (2010 р., 146 с.);

– «Історія міста Заліщики та сіл Заліщицького району» (2010 р., 134 с.);

– «Благословенна талантами Заліщицька земля» (2010 р., 212 с.) та «Наші краяни – творці державності України» (продовження, 2011 р., 174 с.);

– «Душа його – неначе сонях: письменник Євген Безкоровайний» – бібліографічний покажчик (2017 р., 48 с.);

– «Афганістан – наш біль, наша пам'ять» (2019 р., 124 с.);

– «Невичерпні джерела краю» – про досвід краєзнавчої роботи у бібліотеках-філіях (2020 р., 60 с.).

Тут названо 11 підготовлених у співпраці з працівниками бібліотек ґрунтовних видань. А книжка «Хоровий спів у Товстому» Ольги Тракало є 12-им таким краєзнавчим дослідженням, представленим у Заліщицькій бібліотеці.

Про вклад у краєзнавчі дослідження Ольги Йосипівни вела мову під час свого виступу Оксана Дяків, бібліографиня Заліщицької міської бібліотеки, заслужена журналістка України, редакторка, письменниця, членкиня НСЖУ, Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), Спілки слов’янських письменників України. Оксана Іванівна зачитала свій вірш «Українська пісня» і подарувала школі власну збірку поезій «Покоління».

Вчитель Заліщицької державної гімназії, заслужений вчитель України Василь Дяків запропонував організувати запис відеосвідчень колишніх і нинішніх учасників хорів, щоб зберегти літопис розвитку хорових колективів і їхнього доробку в Товстому.

Щиро привітали Ольгу Тракало директорка Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки Марія Рудик і директор КП «Заліщики туристичні» Володимир Кулачковський.

Від друзів-літераторів Світлани Леськів, Ольги Кухти і Володимира Забарила звучали вірші й слова віншувань.

Зачарувала присутніх пісня «Про Товсте» на слова Світлани Леськів, заступниці директора з виховної роботи і психологині школи селища Товсте. Авторка очолює Товстенське відділення Спілки слов’янських письменників України (ССПУ).

Сердечно привітала Ольгу Йосипівну Іванна Хандій, директорка Будинку культури с. Солоне, і заспівала надихаючу пісню «Тримаймося!».

На завершення заходу всі його учасники об’єдналися в спільному виконанні Державного Гімну «Ще не вмерла Україна».

Такі краєзнавчі події наснажують, здружують, єднають, сприяють культурному розвитку рідного краю.

Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької МЦПБ,

заслужена журналістка України

Генерал-полковник Олександр Греків і Чортківська офензива (150 років від дня народження генерал-полковника О. Греківа )

 #Дати в історії #Віртуальна виставка

         Генерал-полковник  Олександр Греків і Чортківська офензива

     3 грудня  2025 року виповнилося 150 років від дня народження Олександра Греківа – кадрового генерала, який став на бік УНР, служив Гетьманату, а згодом став легендою Галичини, очоливши знамениту Чортківську офензиву (Чортківський наступ). 

Його життя – це сюжет для гостросюжетного роману, де переплелися блискучі перемоги, політичні інтриги та незламність його духу. А 2 грудня цього року було 66 років із часу кончини генерала після років сталінських таборів. 

     У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці є книги, присвячені Чортківській офензиві і ролі генерала Олександра Греківа у тій битві. Це – такі та інші цікаві видання:

  Дєдик О.Г. Чортківська офензива. Частина І. – Львів: Астролябія, 2013. – 232 с.

Волянюк С., Дєдик О., Філь Є. Чортківська офензива: Дух, що тіло рве до бою! – Тернопіль, 2019. – 36 с.     

У першій книзі історичної тематики про національно-визволюну боротьбу українського народу Дєдика О.Г. «Чортківська офензива» (2013 р.), йдеться про те, що  Чортківська офензива – як рішуча атака з метою розгрому противника – 7–28 червня 1919 року вписана золотими літерами у воєнну історію України. Розбита і морально пригнічена, позбавлена боєприпасів і загнана у невеликий закуток батьківщини Галицька Армія несподівано розбила й змусила відступати супротивника, який чисельно переважав і був значно краще матеріально забезпечений. Піднесення, яке огорнуло українське суспільство Галичини на звістку про перемогу під Чортковом і подальші успіхи рідного війська, сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Пропонована книга є результатом більш ніж чвертьстолітнього вивчення цього феномену. На підставі широкого спектру джерел із наголосом на численні архівні документи української та польської сторін ретельно відтворено та проаналізовано перебіг бойових дій у тісному взаємозв’язку з тогочасними міжнародними відносинами та складним воєнно-політичним становищем України.

     Перша частина хронологічно охоплює події від кінця травня до 16 червня 1919 року, а саме: передісторію, перебіг і наслідки Чортківського пролому, проголошення Диктатури, перші кроки запланованої генералом Греківим масштабної реорганізації збройних сил Західної Області Української Народної Республіки, зародження і розвиток плану операції, запеклу боротьбу за стратегічну ініціативу в боях за Бучач і Теребовлю та її переможне завершення визволенням Тернополя і ліквідацією ворожого плацдарму на лівому березі Дністра поблизу Нижнева.

Видання «Чортківська офензива: Дух, що тіло рве до бою!» (2019 р.) – це репринтний випуск, який побачив світ ще у 1938 році у Львові. У книзі опубліковано працю невідомого дослідника Я.Т.М., що є цінним джерелом для вивчення діяльності Галицької Армії у червні 1919 року на фронті польсько-української війни. Також у книжці є доповнення до оригінального видання, яке виконав ще за свого життя після сталінських таборів генерал-полковник Олександр Греків  у 1957 році (помер у 1959 р.).

Гасло «Дух, що тіло рве до бою!» використовується в українській історіографії для опису патріотичного та військового духу, який надихав вояків на боротьбу, зокрема під час Чортківської офензиви. 

Оксана ДЯКІВ, заслужена журналістка України, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

Книги про шлях здобуття незалежності України: Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

 #Віхи_української_незалежності #Віртуальна_виставка

 Книги про шлях здобуття незалежності України: Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

        1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Він дав феноменальний результат – 90,32% учасників референдуму висловило бажання жити у вільній незалежній державі. Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. Лише після референдуму Україну як державу почали визнавати інші держави світу. В цей же день відбулися перші вибори Президента незалежної України.

       Нині українці відзначали річницю цієї історичної події в умовах повномасштабної війни, яку росія розв’язала проти України 24 лютого 2022 року і яка стала продовженням російської гібридної агресії з 2014 року. Українці залишаються відданими захисту Батьківщини та незалежності, за які у 1991 році проголосували понад 90% громадян. Переконлива більшість відповіла твердо: «Так!» на підтвердження Акту проголошення незалежності України  в усіх регіонах, включаючи схід та Крим. У Заліщицькій бібліотеці є такі та інші книги, присвяченій цій важливій темі, а саме:

       двотомник Дмитра Павличка «Українська національна ідея» (Київ, 2012 рік);

      видання «Українська Гельсінська Спілка (1988-1990 рр.) у світлинах і документах», яке випустив Український інститут національної пом’яті (Київ, 2009 рік).

     

Книги  «Українська національна ідея» – двотомний збірник політичної публіцистики відомого письменника, громадського діяча й політика Дмитра Павличка. До видання увійшли виступи, доповіді, статті, відповіді на питання журналістів, а також літературознавчі нариси та наукові розвідки. Усі ці різнорідні матеріали створено в найважливіший період новітньої української історії – з 1987-го по 2011-й, активним учасником яких був автор. Павличко подає важливі свідчення й документи, що дають змогу простежити етапи пробудження й розвитку національної свідомості нашого народу. Це публікації про оборону української мови як духу національної незнищенності, неповторності й державності тощо. Аналізуючи досягнення й помилки патріотичних сил у період становлення української державності, автор задає курс для нових поколінь, що прагнуть побудувати демократичну, зорієнтовану на Європу Українську державу. Перший том містить матеріали, створені в 1987–2000 роках, другий – 2001–2011рр.

      Ілюстроване видання «Українська Гельсінська Спілка (1988-1990 рр.) у світлинах і документах» про становлення сучасної політичної системи в Україні, яке почалося із заснування першої альтернативної КПРС організації – Української Гельсінської Спілки (1988-1990 рр.).

       УГС створили українські політичні в’язні, які були випущені на свободу з радянських концтаборів під час горбачовської “перестройки”. Історична роль УГС полягала в радикалізації патріотичних настроїв у радянській Україні. Вона, як політичний криголам, проламала стіну страху, яким була наскрізь просякнута свідомість населення радянської республіки, проклала дорогу таким масовим демократичним організаціям, як Товариство української мови ім. Т. Шевченка, Всеукраїнське історико-просвітницьке товариство “Меморіал”, Асоціація “Зелений світ”, Народний Рух України за перебудову. УГС першою запалила й мужньо понесла смолоскип невмирущої національної ідеї – державної незалежності українського народу.

      При укладанні збірника реалізувалися три ідеї: перша – показати загальноукраїнський характер організації, друга – відтворити діяльність УГС у історико-хронологічному порядку, акцентуючи увагу на головних тематично-змістовних етапах її боротьби проти тоталітарного радянського режиму, і третя – показати новітню історію України в обличчях, розкрити її драматичні сторінки через людський вимір. 

Фотоальбом “Українська Гельсінська Спілка (1988-1990 рр.)” є виданням у серії збірок про здобуття незалежності Української держави.

Оксана ДЯКІВ, заслужена журналістка України, бібліограф

Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки

Пісня про захисників. Хай Ангели вас захистять крильми! Муз. Ярослава Гринишина, сл. Оксани Дяків

Вокальна група ансамблю "Первоцвіт". Пісня "Хай ангели вас захистять крильми". Муз. Я.Гринишина, сл. О.Дяків

Художні роботи (картини) Оксани Дяків

Презентація досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва Дяків Оксани Іванівни. Заліщицька державна гімназія

Конкурс малюнків "Мій Шевченко" у Заліщицькій державній гімназії

Пісня "Материнське чекання". Виконує дует "РозМарія"

Сучасна жінка. Муз. В.Салевича. Сл. О.Дяків. Виконують С.Костюк та М.Когут

Оксана Дяків. Вірші, присвячені Осипові Маковею і Заліщикам, де жив і працював письменник і громадський діяч, а також інші видатні особистості

 

Письменниця Оксана Дяків народилася в місті Чортків, живе в м. Заліщиках Тернопільської області, працює бібліографом Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки.

Закінчила Чортківське педагогічне училище та Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича. Працювала в навчальних закладах Заліщанщини. Отримала Сертифікат Міжнародного проєкту «Демократія в школі» (за ініціативи Ради Європи і підтримки Центру WERDELAND (Норвегія), Міністерства освіти та Центру розвитку Освіти Польщі).

Понад 21 рік (2001-2022 роки) працювала редактором районної газети «Колос» (м. Заліщики). Членкиня НСЖУ та Наукового товариства імені Шевченка, членкиня Спілки слов’янських письменників України, ВГО «Українська бібліотечна асоціація», заслужена журналістка України. Нагороджена «Золотою медаллю української журналістики», Почесним знаком НСЖУ та журналістською відзнакою «Золоте перо Тернопілля».

«Людина року–2012» у номінації «Журналістика». Творчі роботи опубліковані у першій в Україні книзі-дайджесті «В епіцентрі подій – журналіст». Нагороджена Дипломом за III місце в журналістському огляді-конкурсі Тернопільської області на найкраще висвітлення правової тематики. За співпрацю з дослідження причин та наслідків української трудової міграції на території Заліщицького району отримала нагороду від редакції міжнародного наукового журналу «International Letters of Social and Humanistic Sciences» (ILSHS), Швейцарія.

Публіцистика та поезії представлені у виданнях Тернопілля, Буковини, у журналах «Літературний Тернопіль», «Склянка Часу*Zeitglas» та у музичному альманасі «Октава» (Канів). Вірші опубліковані у щорічниках-альманахах «Подільська толока», в антології «Отче наш, Тарасе всемогущий…», у волонтерському збірнику віршів для захисників України «Воїнам світла», в літературно-краєзнавчому альманасі «Поетична топоніміка. Поезія та проза про 90 міст і сіл України». Наукові дослідження опубліковані у збірниках праць Тернопільського осередку Наукового товариства ім. Шевченка, в краєзнавчому альманасі «Гомін віків» (м. Заліщики). Співавторка і авторка біографічно-бібліографічних покажчиків «Жертовність в ім’я України», «Петро Ковальчук: творив у царині історичної прози» та ін.

Номінантка ІІІ, IV, V Міжнародних поетичних конкурсів, присвячених Великому Кобзареві «Чатує в століттях Чернеча гора» (Канів). Номінантка Першого міжнародного поетичного конкурсу з нагоди 175-річчя виходу в світ повного видання «Енеїди» Івана Котляревського на кращий гумористично-сатиричний вірш. Лауреатка премії журналу «Літературний Тернопіль» у галузі поезії за 2015 рік.

Співавторка багатьох поетичних збірок, літературних альманахів, антологій, журналів, у яких надруковані її вірші, проза, публіцистика, представлені художні картини.

Авторка десяти поетичних та прозових книг: «Гармонія протилежності», «Спектральність слів», «Вікно думок», «Душа тисячоліть шукає себе в слові», «Терпке вино, як помаранча осені», «Нескорені серця», «Проростає вселенська любов», «Покоління» та «Чарівні барви» «Сотні шляхів навхрест». Також у 2024 році твори пані Оксани увійшли до альманаху кращих літературних творів бібліотечних працівників Тернопілля «БібліоЛіт» та інших видань.

 

ЖИТТЯ Й ПЕРО ОСИПА МАКОВЕЯ

 У Яворові жайвори співали,

Де рідна хата – в сонці золота,

Там хлопчик зріс... Таланти розквітали:

Вогонь пера, у слові – висота!

 

Його рука тяглась до малювання,

До струн і співу, до краси землі.

Та Слово – долі міць і здивування,

Бо в нім – і сила, й слава… і жалі…

 

У школі він – уважний і відвертий.

І кожна книжка – як пташиний спів.

А злидні не зламали серце вперте,

І вірою у строфи він горів...

 

У Львові Маковей зростає, стає –

Як муж думок! У пресі – воїн він.

З Франком – у дружбі. Рима оживає

На хвилях книг, героїв, героїнь.

 

А потім – Чернівці, газети храм,

Де «Буковина» кличе до обнови.

Він дав дорогу постатям, рядкам,

Що стали зорями Вкраїни, мови!

 

Із Кобилянською – розмови, праця,

Любові промінь, що світив крізь ніч.

Кохання Ольги погасить не вдасться!

А Слово їм обом – як оберіг…

 

Учитель він… У класах семінарій –

Література, мова, теплий сміх…

Його уроки – наче мрії гарні,

Бо проростали у серцях людських.

 

І на війні, у вирі лихоліття,

Не зрадив Осип дух і заповіт…

Займавсь перекладацьким розмаїттям,

Плекав життя і книги самоцвіт.  

 

І у тюрмі, де дні і ночі темні,

В Чорткові, дух не згас, не впав в журбу.

Він знав: дороги Правди – мужні й хресні.

Свобода – в сонці. Ніч брехні – в гробу.

 

«Не пропаде народ, отеє найважніле…» –

І нині, крізь роки, звучить молитва,

Що душі будить українців зрілих.

Перо у Маковея – меч до битви!

 

Пішов у Вічність, книги залишились,

Немов маяк у морі, дихання весни.

В Заліщиках лиш квіти похилились…

«Ми – гайдамаки!» Хай звучать пісні!..

 

ЗАЛІЩИКИ

 На землі окрайні, біля небокраю,

Де зірниці полум’ям горять,
Розрослося місто – там деревам тісно,
І каштанів виструнчився ряд.

 

Голубіють води вікового Дністра
Навколо коханого гнізда.
За рікою – гори. Верби, осокори
Гілля у задумі тягнуть наугад.

 

Мудрість на майдані гомонить шляхетно,

Велелюддям молодість буя –

Мого міста серце б’ється неспокійно
В ритмі повсякденного життя.

На гербі прадавнім, ніби в герці славнім,
З гордістю застиг єдиноріг.
А літопис краю, як скарбів бездоння,
На скрижалі в’яззю золотою ліг...

 

Маковея кроки чеканять крізь роки,

І лунають сурми січових стрільців.

Гнатюк, Гайворонський і Кандиба-Ольжич –

Це плеяда горда вчених і митців…

 

Яків Головацький і Євген Храпливий,

Омелян Попович – всіх нам не злічить.

То дарунок щедрий: мудрість, труд щасливий,

Для громади – благо, а для краю – щит!

 

З Києвом рівняти Заліщики варто?!
І до Львова верст чимало йти!..

Та дбайливі руки зроблять добру справу,
Воєдино звівши душ людських мости.

 

В новочассі велич, вроду неповторну,
Наддністрянський краю, сміливіш яви:
Вознесись до неба працею, любов’ю,
Птаха щастя-долі за крило злови!

 

Оксана Дяків

Оксана Дяків "Світанкові поезії автора двох поетичних збірок Ярослава Рибака"

 #Студія_Ліра_презентація

Світанкові поезії автора двох поетичних збірок Ярослава Рибака

       Золотисто-багряної від жовтневого листу пори у літературній світлиці міської книгозбірні в Заліщиках відбулася цікава зустріч із автором віршованих збірок, презентація двох книг Ярослава Рибака, поета, учасника літературно-мистецької студії «Ліра» - творчого об’єднання, яке діє з 7 грудня 2023 року при Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці.

      У світлиці 28 жовтня 2025 року зібралися представники Заліщицької міської ради, відділу культури, туризму, молоді і спорту міськради, бібліотек міста, коледжу і Зеленого Гаю, учасники студії «Ліра», письменники з Товстенської громади, члени сім’ї Я. Я. Рибака, творчий колектив «Берегиня» із Зеленогайського старостинського округу, викладачі, студенти із Заліщицького фахового коледжу імені Євгена Храпливого, здобувачі освіти і педагоги Заліщицького вищого професійного училища,  представники громадськості.

     

Модераторка події, заслужена журналістка України, редакторка, поетеса, письменниця, членкиня Національної спілки журналістів України, Наукового товариства імені Шевченка, Спілки слов’янських письменників України, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація», бібліографиня міської книгозбірні Оксана Дяків розпочала зустріч із декламування натхненних поетичних строф «Світає, край неба палає…», уривка з поеми «Сон» Великого Пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка про непроминальну красу України на світанку.

 Прозвучав також вірш «Світає», який належить перу нашого земляка Ярослава Ярославовича Рибака, присвячений доблесним українським воїнам, які у важких умовах жорстоких битв проти російського чужинця-ворога відстоюють незалежність і самостійність нашої України.

     

Оксана Дяків наголосила: «Вперше я почула вірш «Світає» з уст пана Ярослава саме під час об’єднавчого установчого зібрання «Ліри» в грудні 2023 року. Ці строфи тоді не залишили мене байдужою, як і інших учасників зустрічі. Та водночас вірш пробудив у мені асоціацію зі строфами Великого Кобзаря. Адже це був справжній болісний контраст: спокій світанку і нищівна війна в Україні. Краса природи і втома воїнів. Їх ностальгія за мирним життям, смуток за родинами людей, які покинули свої цивільні професії, круто змінили долю, взявши зброю до рук...

Наш творчий земляк Ярослав Рибак, який проживає у мальовничому селі Печорна Заліщицької громади, - людина талановита і небайдужа. Про це засвідчують участь у літературних альманахах і дві поетичні збірки:

- «Сила слова», яка побачила світ у тернопільському видавництві "Терно-граф» у 2024 році;

- «Між миттю і вічністю» (2025 р.), що видана цьогоріч у видавництві м. Хмельницький».

Учасникам зустрічі для перегляду була запропонована відеовізитівка про життя і творчість Ярослава Рибака, яку підготували бібліотекарі з КЗ «Культурно-бібліотечний центр» Підгаєцької міської ради, адже пан Ярослав є також членом літературного об’єднання «Оберіг» Підгаєччини.

 До юних і дорослих учасників творчої імпрези звернувся з вітальним словом винуватець урочистостей і прочитав вірші «Зима в душі» зі збірки «Сила слова» та «Лелека».

Ці красиві птахи – лелеки – в свідомості українців завжди асоціюються з рідним домом. Для Ярослава Ярославовича сьогодні малою батьківщиною є село Печорна. Тож до слова було запрошено Марію Данилюк, старосту Зеленогайського старостинського округу, куди входить і село Печорна, а також жіночий ансамбль «Берегиня», яким керує Марія Миколаївна. У ансамблі співають Марія Данилюк, Любов Хом’як, Мирослава Бурдун, Марія Чайковська, Галина Парастив’юк, Галина Хом’як, Марія Шипітко. Після вітального слова Марії Миколаївни прозвучала українська пісня «А журавлі летять» (муз. Вікторії Юзвик, сл. Людмили Коломійчук).

 Автора щиро вітали: перший заступник голови Заліщицької міського ради Роман Краснюк, вручивши подяку від міського голови Івана Дрозда, староста Зеленогайського старостинського округу Марія Данилюк, начальниця відділу культури, туризму, молоді і спорту міськради Оксана Безушко.

Під час імпрези звучали патріотичні, філософські, ліричні поезії і проза, пісенний доробок Ярослава Рибака. У творчому набутку автора є багато віршів про сучасну російсько-українську війну, про наших захисників, про їхні сім’ї, які важко переживають горе втрати рідних людей, воїнів через агресію путінської росії. У виконані пана Ярослава учасники презентації уважно слухали поезії-роздуми «Вклоніться, люди» і «Війна, здається нам, далеко».

Завдячуючи самовідданій і жертовній боротьбі наших захисників і захисниць на передовій у цій жахливій війні, підступно розпочатій росією в ХХІ столітті, ми тут, у тилу, маємо можливість жити, навчатися і працювати. Тож учасники заходу схилили голови під час хвилини мовчання в глибокій шані в пам'ять про всіх загиблих у російсько-українській війні та закатованих у ворожому полоні: військових і цивільних, всіх дорослих і дітей, у кого відібрала життя путінська росія. Вони назавжди в наших серцях... Вони – частина хороброї нації… Вони – частина майбутньої перемоги України...

  Війна росії проти України, як не прикро, стала нашим сьогоденням. Саме наші захисники і захисниці пишуть складну сучасну історію незалежної і самостійної України. Її літопис пишемо і ми, бо і дорослі, і молодь, і діти допомагають нашим Збройним силам України. До слова ведуча Оксана Дяків запросила історика, дослідника, краєзнавця, автора багатьох ґрунтовних томів книг, краєзнавчих розвідок, батька діючого захисника України Володимира Михайловича Сопилюка, який на фронті, викладача Заліщицького фахового коледжу імені Євгена Храпливого, голову Заліщицької організації Спілки слов’янських письменників України, члена Національних спілок журналістів і краєзнавців України Михайла Васильовича Сопилюка, який високо оцінив творчість Ярослава Рибака і подарував йому дві власні книги-дослідження про церкву Покрови Пресвятої Богородиці, що в Заліщиках, і про історію розвитку нашого міста.

Кожній людині Господь Бог дарував певний талант. У гостя літературної світлиці серед інших здібностей це також поезія. І добре, якщо поет має підтримку сім’ї і родини.

Саме своїй дружині Тетяні Іванівні, з якою  виховав дочку Марію та сина Володимира, присвятив Ярослав Рибак вірш, опублікований у першій книжці автора «Сила слова», який став ліричною піснею під назвою «Весь світ – в твої очах», яка прозвучала у відеозаписі. Рідну людину сердечно вітали: дружина Ярослава Рибака – Тетяна Іванівна, донька  Марія, син Володимир, сестра Галина. Для всіх учасників поетичної зустрічі прозвучала пісня у виконанні жіночого ансамблю під орудою Марії Данилюк «Соловей співає на калині» (музика Володимира Коваленка, слова Василя Богачука.

 Починаючи з першого установчого зібрання, Ярослав Рибак – активний учасник літературно-мистецької студії «Ліра». Тому до слова ведуча запросила очільницю студії, поетесу, філологиню, членкиню Спілки слов’янських письменників України Богдану  Стефанюк, яка не тільки привітала колегу по перу, але й проаналізувала вірші пана Ярослава і вручила йому свою нову третю збірку «Дотик до світла».

 Спеціально приїхали на зустріч письменники з Товстенської громади. Поетеса, фольклористка, голова Товстенської організації Спілки слов’янських письменників України, педагогиня-психологиня загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів селища Товсте Світлана Леськів щиро поздоровила поета Я. Рибака і подарувала свою найновішу четверту поетичну збірку «Навчи мене, Господи, просто любити». Сердечно привітав пана Ярослава поет, автор двох книг, одна з яких релігійної тематики, Володимир Забарило. Теплі слова прозвучали з уст поетеси Ольги Кухти, яка вручила, як дарунок, свою третю нову книгу «Слідами війни». 

До слова, С.Леськів й О.Кухта надали авторські книги для читачів Заліщицької бібліотеки, вручивши їх директорці Марії Рудик.

       Музичним подарунком для всіх, зокрема і для студентської молоді, прозвучала пісня на слова Світлани Леськів «Я осінь щастям розмалюю».

Поздоровила активного учасника «Ліри» директорка Заліщицької міської бібліотеки, членкиня ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Марія Рудик. До вітань приєдналася Іванна Палагнюк із села Хрещатик, що на Буковині.

Наближаючи імпрезу до завершення, прозвучала прекрасна українська пісня «Проросте ще зеленеє жито» (музика і слова Романа Дуді) у виконанні колективу жіночого ансамблю «Берегиня» під керівництвом Марії Данилюк, яка дарувала всім надію на краще – мирне і переможне – майбутнє нашої Української держави, незалежної і самостійної.

Як підсумок заходу, відбувся благодійний продаж книг авторів Заліщанщини, зокрема і наданих Я.Рибаком, для збору на ЗСУ. Того ж дня кошти в сумі 1800 гривень були передані заліщицькому волонтеру Василю Катеринюку до збору на генератори для наших доблесних захисників.

 Оксана Дяків (Михайлюк), членкиня НСЖУ, м.Заліщики