Нескорені: до 50-ліття створення Української Гельсінської групи, членами якої були наші земляки-дисиденти Стефанія Шабатура та Микола Горбаль

 

#Історичні_дати_і_постаті

     Нескорені: до 50-ліття створення 

Української Гельсінської групи

     У читальній залі Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки діє виставка літератури, присвячена 50-річчю Української Гельсінської групи,  88-річчю від дня народження мисткині-килимарки, членкині УГГ, дисидентки Стефанії Шабатури, яка родом із села Іване-Золоте на Заліщанщині, а також –  поетові, письменнику, музикантові, громадському діячеві, члену УГГ, правозахиснику, дисиденту Миколі Горбалю, який живе й пише книги в селі Литячі нашого краю.

     

Пʼятдесят років тому, 9 листопада 1976 року, десятеро українців оголосили про створення Української Гельсінської групи, щоб відстоювати права і свободи людини в тоталітарному радянському союзі. Для нас ця дата є можливістю згадати людей, які попри жорсткі репресії, переслідування, катування боролися за демократичні цінності й право українського народу на самостійність і самовизначеність.

 Через пів століття українці знову змушені захищати ці цінності в російсько-українській війні, під час повномасштабного вторгнення, розпочатого з 24 лютого 2022 року тоталітарною росією.

У ці листопадові дні відбуваються різноманітні події, приурочені 50-річчю УГГ. Зокрема, у Заліщиках побуває та зустрінеться з молоддю член УГГ, політв’язень срср Микола Горбаль. Він був засуджений радянською тоталітарною системою тричі й загалом провів у таборах і на засланні 16 років за свою громадянську позицію та правозахисну діяльність.

    Нашою землячкою є талановита художниця Стефанія Шабатура. Пам’ятні дати від дня народження дисидентки широко відзначалися у попередні роки в Заліщицькій міській бібліотеці. С. Шабатура брала активну участь у роботі львівського Клубу творчої молоді «Пролісок», розповсюджувала самвидав. У 1970 році разом із групою львівських письменників і художників виступила на захист історика, дисидента Валентина Мороза і добивалася дозволу бути присутньою на його суді. Була співавторкою листів і звернень до міжнародних і радянських організацій. Заарештована під час масового погрому української інтелігенції 12 січня 1972 року за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації й пропаганди». Її звинувачували у розповсюдження творів Василя Стуса, Миколи Холодного, Валентина Мороза. У 1972 році була засуджена до 5 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання.

Багато талановитих українських митців народила Заліщанщина. Вони прославилися не лише творчістю, але й власною непохитною проукраїнською позицією. Їхня боротьба за незалежність України сягає тривалістю всього їхнього складного, але нескореного життя.

Слід наголосити, що створення Української Гельсінської групи стало актом мужності людей, які кинули виклик тоталітарній системі в срср, спираючись на Гельсінські угоди 1975 року про права людини.

Серед засновників та найвідоміших членів УГГ були: Микола Руденко (письменник, засновник і голова групи), Олекса Тихий (педагог, правозахисник), Петро Григоренко (генерал-майор, правозахисник), Левко Лук'яненко (юрист, дисидент), Мирослав Маринович (публіцист, правозахисник), Оксана Мешко (активістка, правозахисниця), Ігор Калинець (поет, дисидент), Ніна Строката-Караванська (мікробіологиня, дисидентка), Стефанія Шабатура (мисткиня, дисидентка), Микола Горбаль (поет, музикант, дисидент), Василь Стус (поет, правозахисник) та інші нескорені українці.

На виставці літератури в читальній залі Заліщицької міської бібліотеки представлено книгу «Українська Гельсінська спілка у світлинах та документах (1988-1990 рр.)». При укладанні цього збірника реалізувалися три ідеї: перша – показати загальноукраїнський характер організації, друга – відтворити діяльність УГС у історико-хронологічному порядку, акцентуючи увагу на головних тематично-змістовних етапах її боротьби проти тоталітарного радянського режиму, і третя – показати новітню історію України в обличчях, розкрити її драматичні сторінки через людський вимір. Цей фотоальбом є одним з видань у запланованій серії збірок про здобуття незалежності Української держави. Видання розраховане на науковців і викладачів, студентів, учнів – усіх, хто хоче глибше пізнавати історією нашої Батьківщини.

Зацікавить вдумливих читачів ілюстрована енциклопедія України «Держава», а також вагомі видання авторства Миколи Руденка, Левка Лук’яненка, Миколи Горбаля, Мирослава Мариновича, Ігоря Калинця, Івана Світличного та Надії Світличної, Івана Дзюби, а також книги про Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Стефанію Шабатуру, Богдана Гориня та ін. Ці непересічні особистості стали символом незламності духу українського шістдесятництва та дисидентського руху.

   Запрошуємо читачів у ці дні відвідати читальну залу, оглянути виставку та зацікавитись представленими книгами.

Оксана Дяків, заслужена журналістка України, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

Радіодиктант національної єдності-2026. РІДНЕ СЛОВО ЄДНАЄ

 #Радіодиктант_національної_єдності

                    РІДНЕ СЛОВО ЄДНАЄ

Щорічно Всеукраїнський радіодиктант національної єдності об’єднує мільйони українців у всьому світі навколо любові до рідної мови. Заліщицька міська центральна публічна бібліотека традиційно долучається до цієї події в рамах відзначення Дня української писемності та мови.

27 жовтня 2026 року в затишній залі абонементу для дітей нашої книгозбірні знову зібралися працівники Відділу культури, молоді та спорту Заліщицької міської ради, бібліотеки, учасники літературно-мистецької студії «Ліра», адже для всіх нас українське слово є не просто засобом спілкування, а важливою частиною ідентичності. Нас поєднала спільна мета – перевірити власну грамотність і долучитися до великого загальнонаціонального флешмобу. Працівники книгозбірні створили особливу атмосферу: підготували тематичну книжкову виставку та забезпечили технічні умови для якісного прослуховування телетрансляції.

Цьогоріч текст «Лист, який не закінчується» створив письменник, 25-річний ветеран російсько-української війни Артур Дронь, а читали його в етері вчитель української мови та літератури, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 року Артур Пройдаков та співачка, засновниця книжкового застосунку Даша Астаф’єва.

Коли пролунали перші речення диктанту, в залі запанувала тиша. Учасники зосереджено вслухалися в кожне слово тексту, намагаючись правильно передати пунктуацію та орфографію. Для багатьох це була не стільки перевірка шкільних знань, скільки емоційний момент солідарності з мільйонами українців в Україні та за її межами, які писали той самий текст одночасно.

Варто зазначити, що у Заліщицькій міській бібліотеці нещодавно, під час засідання книжкового клубу «Читацька вітальня», було проведення обговорення відомої книги Артура Дроня «Хемінгвей нічого не знає», яка є художнім осмисленням автора реального досвіду повномасштабної війни. За цю працю А. Дронь став лавреатом престижної премії імені Юрія Шевельова. Англомовна версія книги вийшла у лондонському видавництві.

Проведення Радіодиктанту національної єдності та обговорення знакових книг у Заліщицькій міській бібліотеці популяризують українську мову та культуру, нагадуючи кожному, що сила нашої нації – в єдності та відданості рідному слову.

Оксана Дяків, заслужена журналістка України, 

бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

1 листопада 2025 року минуло 107 років від дня створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

 #107_років_ЗУНР

1 листопада 2025 року минуло 107 років від дня створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

1 листопада 1918 року був день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що сталося внаслідок Листопадового чину, військового повстання, здійсненого українцями у Львові. Ця подія започаткувала створення єдиної соборної України.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) увійшла в історичний літопис України як героїчний період боротьби українського народу за незалежність і вільний демократичний розвиток. Історичні факти та їх оцінка відображені у літературі, яка побачила світ у різні роки вже після діяльності ЗУНР.

У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці є цілий ряд видань, присвячених цій темі. На цій виставці літератури представлені книги, серед яких є ті томи, які підготовлені і видані нашими земляками.

• Зокрема, хочу привернути увагу до першого і другого томів видання під назвою «Визвольні змагання в Україні 1914-1923 років» та книги «Там, де Дністер круто в’ється», яка є історичним нарисом. Видання «Там, де Дністер круто в'ється» присвячене виховно-освітній політиці в Галичині на прикладі учительської семінарії та гімназії в Заліщиках, 1899-1939 роки.

«Визвольні змагання в Україні 1914-1923 років» Василя Вериги – це букіністичний двотомник.

У 2-томнику досліджується один із найбільш важливих і суперечливих етапів політичної історії України XX століття: відтворено події на українських землях у період Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1923 рр., охарактеризовано визначні постаті національно-демократичного та комуністичного табору, висвітлено політику росії та західних держав Европи щодо України, її державності та соборності.

Перша світова війна – глобальний збройний конфлікт, що розвивався, перш за все, в Европі з 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брали участь 38 держав із населенням 1,5 млрд мешканців.

Статистика Першої світової війни:

• За роки Першої світової було призвано близько 74 млн чоловіків.

• Довжина фронтів сягала 2,5-4 тисяч кілометрів.

• Близько 10 млн чоловік загинуло і 10 млн було поранено.

• Війна йшла на східному і західному фронтах, на Середньому Сході, в Африці і на морі.

• Росія вийшла з неї через революцію 1917 р.

• Війна формально була завершена Версальським мирним договором.

«Там, де Дністер круто в’ється».

• Ці мемуари Василя Вериги видані у 1974 році в Торонто, у Канаді. Для нас ця книга цікава тим, що розповідає про події під час періоду ЗУНР у Заліщиках С.95-105), зокрема і про роботу вчительської семінарії діяльність письменника і громадського діяча, її директора Осипа Маковея, 100-річчя від дня кончини якого ми вшановуємо у 2025 році. Варто знати, що 18 учнів семінарії були також вояками Української Галицької Армії приналежними до Заліщицької Повітової Команди. А Осип Маковей тоді писав: «Настав такий час, що умре кожний з нас не на ліжку, а в полі, у бою».

• Заліщицька Повітова Команда, яка складалася в основному з української молоді, у листопаді 1918 року сміливо повністю роззброїла мадярську дивізію, яка прийшла воювати з Угорщини. Тоді наші вояки відібрали і передали командуванню УГА для боротьби проти польського фронту майже 2000 крісів, кілька польових гармат, 400 коней, багато військового майна, запаси амуніції, ручні гранати тощо.

Автор вказаних книг – Василь Іванович Верига, який народився в селі Колодрібка, яке зараз входить до складу Заліщицької об’єднаної територіальної громади, жив і навчався в селі Добрівляни, а потім у Заліщицькій і Коломийській гімназіях. У 1943-1945 роках воював підхорунжим у дивізії «Галичина».

Він – український громадський діяч, історик, журналіст, редактор, член Об’єднання українських письменників «Слово» у Нью-Йорку (США), дійсний член Української вільної академії наук у Канаді, був віце-президентом Світового Конгресу вільних українців.

Важливими книгами для докладного вивчення нашої історії, зокрема періоду ЗУНР, є перший том двотомника авторів Михайла Сопилюка і Миколи Бачинського «Заліщики: роки, події, люди», виданого у Тернополі в 2015 році. У виданні є розділ ІХ. «Заліщики в період ЗУНР та на початку 20-х років ХХ століття». Підрозділ «ЗУНР і встановлення української влади в Заліщиках» (С.626 -644).

С. 629 – про встановлення української влади в Заліщиках (доктор Мар’ян Долинський і доктор Осип Маковей).

С. 632 – про президента Буковини Омеляна Поповича.

Книга «Великий зрив». Автор – Кость Левицький.

Це – раритетне видання, праця 1931 року, яку написав уродженець Тисмениці, випускник Станиславівської гімназії, визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист, у 1918–1919 рр. голова уряду ЗУНР Кость Левицький (1859–1941).

Він – видатний український державний діяч, публіцист, правник, історик, який був одним із найвизначніших політиків Галичини кінця XIX-першої половини XX століття. Він був співзасновником Української національно-демократичної партії, з листопада 1918 р. очолював Державний секретаріат ЗУНР, згодом – прем'єр-міністр ЗУНР.

Видання «Українська Галицька Армія». Автор – Лев Шанковський. Опубліковано: Вінніпег, 1974 (Канада).

Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк.

Українська галицька армія, УГА – фронтова частина збройних сил ЗУНР. До 17 листопада 1919 року називалась Галицькою армією.

Зародком УГА були українські січові стрільці та підрозділи австро-угорської армії, сформовані з українців, які у Львові й провінції 1 листопада 1918 року підпорядкувалися Українській Національній Раді ЗУНР.

Листопадовий чин (у ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року) у Львові здійснили очолювані Дмитром Вітовським 1410 вояків при 60 старшинах, зміцнені ще трьома куренями УСС із Герцогства Буковина.

Дмитро Вітовський – ключовий військовий та державний діяч, який безпосередньо пов'язаний із Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). Він був головним організатором «Листопадового чину» 1918 року, який призвів до проголошення ЗУНР, та першим Державним секретарем військових справ республіки. Він також командував Галицькою армією, створеною з нуля.

Дмитро Вітовський – символ української військової державності

Сотник УСС, перший військовий міністр ЗУНР, один з організаторів Листопадового чину у Львові.

Народився 8 листопада 1887 року в селі Медуха, нині Івано-Франківщина.

Під час Першої світової війни – сотник Українських січових стрільців, нагороджений за хоробрість.

Очолив створення УГА, підписав Акт злуки з УНР у Фастові.

Представляв ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 року.

Загинув в авіакатастрофі у серпні 1919-го. Похований на Личакові.

"Буде армія – буде державність!" – саме з цими словами Вітовський розпочав мобілізацію до українського війська.

Листопа́довий чин (також Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання) – українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії, щоб установити владу Української Держави (названої згодом ЗУНР) на землях, на які вона претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км кв., що викликало невдоволення Польщі, котра розв'язала польсько-українську війну 1918-1919 років, щоб захопити назад Галичину.

Регулярний характер УГА підтверджував закон Української Національної Ради від 13 листопада 1918 року «про загальний обов'язок військової служби громадян ЗУНР.

Незважаючи на історичну короткочасність існування (неповних два роки), Українська Галицька Армія була унікальним мілітарним та національним феноменом, який з подивом сприймається як особливе явище воєнної історії наших визвольних змагань та українського збройного чину.

Підготувала Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

У ДЕНЬ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧА – ДО ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА

 

      3 листопада 2026 року, в День Буковинського віча, традиційно, вже 23 роки поспіль, Заставнівська "Просвіта" навідується до Заліщиків, на могилу Омеляна Поповича, голови Українського крайового комітету Буковини 1918р., або, як його називали, першого Президента Буковинського краю. Цьогоріч у заході взяли участь просвітяни Заставнівщини, студенти Заставнівського ВПУ-24 із заступником директора училища Марією М'якотою, працівники Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки з керівником Марією Рудик.

Зібрання розпочали з молитви, яку мирянським чином прочитав просвітянин Іван Звоздецький.

- Саме цього дня, 3 листопада, у День Буковинського віча, варто згадувати Омеляна Поповича, чоловіка, який майже 60 років свого життя поклав на вівтар громадськості та шкільництва Буковини, - розпочала захід голова Заставнівського осередку товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Світлана Масловська. - Тим паче, нинішній, 2026-й - рік Омеляна Поповича, якому 18 серпня минуло 170 років!

   В чому ж його унікальність? Головним напрямком його діяльності була українізація освіти. Попович укладав для народних шкіл не лише українські букварі, читанки, але й інші навчальні посібники, був письменником, очолював видання та громадські організації, був просвітителем та першою особою нашого краю, яка зорганізувала Буковинське віче, мета якого - приєднання краю до ЗУНР і, зрештою, до Української Народної Республіки.

Чому маємо мовити сьогодні на весь голос про події 1918 року?! Бо сучасна Українська держава бере початок саме з періоду 1918-1920 років, коли вперше була проголошена Українська Народна Республіка. На жаль, яка проіснувала недовго...

   Більшовикам тоді вдалося повернути Україну до складу імперії через слабкість єдності та ідеологічні розколи всередині країни. Саме зараз Україна ризикує повторити трагічні помилки 1918 року: недостатнє усвідомлення масами необхідності власної держави та залежність від зовнішньої підтримки.

Тому не лише наші славні ЗСУ мають виборювати Свободу на полі бою, але й ми об'єднуватися навколо національної ідеї. Тут, у тилу, теж вести свою війну: бути принциповими у захисті української мови, культури, Церкви! Не боятися робити зауваження тим, хто ігнорує мовою, дискутувати і доводити важливість україноцентризму тим, хто слухає москальську попсу і дивиться російське кіно та ходить до церкви московського патріархату. Саме їх намагається захищати і йде "визволяти" путлерівська орда.

Голова "Просвіти" закликала молодь бути небайдужими до цих постулатів і всіх учасників зібрання - зв'язуватися зі своїми рідними, друзями, які за кордоном, аби ті в Європі частіше виходили на мітинги та доносили правду про знищення росіянами українців!

Василь Джуран, письменник, журналіст, публіцист, просвітянин, у своєму виступі нагадав, що пам'ятний знак на могилі Омеляна Поповича споруджено 2003 року. З того часу минуло 23 роки, а пам'ять про славного земляка вшановується буковинцями й заліщанами щороку 3 листопада. Письменник розповів про видані буклети присвят Омеляну Поповичу та іншим велетам краю, про літературні перспективи та обов'язкові презентації видань задля популяризації життєдіяльності відомих краян, які слугують прикладом патріотизму та любові до України.

Директорка Заліщицької міської публічної бібліотеки Марія Рудик наголосила на тому, що символічним є те, що впродовж багатьох років на цьому місці заліщани і заставнівчани зустрічаються, аби вшанувати пам'ять громадського і політичного діяча Омеляна Поповича. Адже саме такі, як Омелян Попович, віддавали життя за те, щоб Україна була вільною й незалежною. Зрештою, як це роблять нині наші захисники і захисниці на полях бою з московитами. Тих, хто загинув за нашу Свободу, варто вшанувати хвилиною мовчання...

Отже, події 1918 року заклали фундамент нашої незалежності. А нинішнє зібрання доводить, що ми усвідомлюємо ціну цієї свободи, але історичний вибір, зроблений понад століття тому, мусимо захищати й сьогодні! Кожен на своєму місці - на полі бою чи в тилу - щодня, дякуючи Богу за прожитий день, запитувати себе: а що я нині зробив для збереження України?! Бо кожне сучасне Буковинське віче - це не просто сторінка у підручнику історії, а глибока інформація для роздумів про те, як врятувати Україну! Разом, в єдності, задля Перемоги!

P.S. Повертаючись у Заставну, учасники зібрання зупинилися біля пам'ятного знаку заставнівському провіднику ОУН-УПА Григорію Гайдею, вшанували пам'ять про нього молитвою, поклали квіти, запалили лампадки... Дякуємо, славні земляки, за ваш подвиг - творити Свободу Україні! Слава Україні та її Героям!

 Світлана Масловська, заступниця редактора 

Заставнівської газети «Голос краю»

КНИГА – З ЕРИ КАСЕТ ТА ДЖИНСІВ (обговорення книжки Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна) «Я, «Побєда» і Берлін»)

#Читацька_вітальня

#Обговорення_книг 

                       КНИГА – З ЕРИ КАСЕТ ТА ДЖИНСІВ

Вчорашнього листопадового вечора в Заліщицькій міській бібліотеці відбулася цікава реально-віртуальна подорож на старенькій «Побєді» в часи 90-их років ХХ століття.

Читальна зала нашої книгозбірні на кілька годин перетворилася на справжню часову капсулу. Чергове засідання «Читацької вітальні» у рамках проєкту «Коло підтримки» цього разу нагадувало не сухе академічне обговорення літературного твору, а гамірний, теплий і вибухово-креативний перформанс. Головним приводом для зустрічі стало просочене особливим гумором видання Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна) «Я, «Побєда» і Берлін».

Режисеркою емоцій та магії психосоціальної терапії цієї незвичайної ретро-мандрівки виступила клінічна психологиня Юлія Воробель. Вона вкотре філігранно довела: психосоціальна підтримка – це не завжди специфічні психологічні вправи чи виснажливі діалоги про важкі особисті переживання людини в кабінеті психолога. А це, перш за все, безпечна гавань для наших спогадів, простір для гумору та усвідомлення тих складних трансформацій, які кожен із нас пройшов протягом життя.

З легкістю висококваліфікованої фахівчині пані Юлія розгорнула перед присутніми калейдоскоп інтерактивних форматів, не залишивши в залі жодного байдужого спостерігача.

Почалося дійство з оригінального «екскурсійного маршруту»: п’ятірка екскурсоводів із числа учасниць провели авдиторію основною лініює та кулуарами сюжету. А вже за деякий час опісля читальна зала бібліотеки в Заліщиках перетворилася на гомінливу студію телевізійного ток-шоу. «Додзвонювачі»-персонажі книжки з зали наживо «виходили у прямий ефір», ставлячи головним героям найнесподіваніші, гострі та кумедні запитання. Гра, імпровізація та гумор були наче фотоспалахи 90-их років на фоні атрибутів того часу: касетного магнітофона, раритетних касет та інших артефактів тієї доби. У повітрі ніби знову зазвучав знайомий шурхіт магнітофонної стрічки – символу першого ковтка свободи, молодіжного драйву.

Справжньою окрасою вечора стали деякі надзвичайно креативні гості «Читацької вітальні», які з натхненням відгукнулися на пропозицію пані Юлії Воробель підтримати дрес-код у стилі 90-их років. Бібліотека миттєво заграла барвами минулої епохи: джинси, яскраві блузки, лосини, широкі пояси та ефектні зачіски, а ще музика тих років приваблювали погляди присутніх.

Учасники заходу занурилися в океан спогадів. Старші присутні ділилися власними життєвими історіями про епоху зламу століть з її дефіцитами, «мільйонерами» та їхніми мільйонами в купонах, побутовими хитрощами, але водночас із душевним теплом і надією. Молодше покоління підхоплювало розмову, переповідаючи спогади своїх батьків, сторінки прочитаних книг. Згадували все: від таємниць тогочасної моди до особливого відчуття дружби, коли навіть напіврозвалена «Побєда» здавалася найкращим автомобілем у світі, якщо поруч були вірні друзі.

Книга Андрія Кузьменка в контексті роботи «Кола підтримки» відкрилася з абсолютно нового, терапевтичного боку. Це не просто збірка кумедних історій про поїздку до Берліна з манекенами в автомобілі. Це оповідь про те, як залишатися самим собою в нестабільні часи, зберігати оптимізм, коли все довкола йде не за планом. А коли план рушиться, то починається справжня пригода!

Навіть ті гості, які не встигли прочитати книгу до зустрічі, легко та природно влилися у загальне дійство, адже мова щирості, спогадів і гумору є зрозумілою кожному без попередньої підготовки.

Цей вечір 3 листопада 2026 року переконав усіх присутніх: Заліщицька міська центральна публічна бібліотека вже давно вийшла за межі звичайного книгосховища. Вона стала справжнім осередком душевного затишку, культурним центром і гаванню, де відновлюються ресурси містян.

     Висловлюємо щиру вдячність пані Юлії Воробель за її креативний підхід, високий професіоналізм, психологічний такт і вміння перетворити літературне обговорення на яскраве дійство для душі.

     Спасибі всім учасникам та особливо дівчатам за їхній артистизм, сміливість втілення ретро-образів, а також подяка всім за активність, створення неповторного інтелектуального товариства, а ще – артефакт-фотосесію на завершення зустрічі.

    Подорож у 90-ті на старенькій «Побєді» успішно закінчилася, але тепло цієї зустрічі зігріватиме нашу читацьку спільноту.

     І ще один висновок. Нині психологічний ресурс можна знайти у найпростіших речах: у спілкуванні однодумців, у відчутті приналежності до спільноти та в розумінні того, що навіть після найскладнішої дороги завжди настає світанок.

     Тож запрошуємо нових читачів активніше долучатися до нашої «Читацької вітальні»! Наступна книга, яку будемо обговорювати, це – «Доця» авторки Тамари Горіха Зерня. Беріть книжку в нашій бібліотеці, читайте і стежте за анонсами щодо її обговорення на цій сторінці Заліщицької МЦПБ!

Оксана Дяків, заслужена журналістка України, 

бібліограф Заліщицької міської бібліотеки

   

 

На фестиваль-конкурс «Струни українського слова» - 2026

#Конкурс

фестиваль-конкурс «Струни українського слова»

Організатори Національного фестивалю «Код нації» оголосили про проведення фестивалю-конкурсу поетичного слова «Струни українського слова» (Луганська область), в якому в ці дні взяла участь Заліщицька міська центральна публічна бібліотека. Фестиваль-конкурс присвячений відзначенню Дня української писемності та мови, а також Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Мета Фестивалю-конкурсу – популяризація української мови та літератури, поетичного мистецтва, збереження культурної спадщини, виявлення та підтримка обдарованих дітей, молоді, дорослих, а також згуртування громад довкола українських духовних цінностей. До участі у Фестивалі-конкурсі запрошені декламатори та автори поетичних творів. Творче змагання проводиться у дистанційному форматі.

Конкурсна програма розподіляється за трьома віковими категоріями:

· I категорія: діти віком до 14 років (включно);

· II категорія: молодь віком від 15 до 18 років (включно);

· III категорія: учасники віком від 19 років і старші (без обмежень).

Від Заліщицької міської публічної бібліотеки на Фестиваль-конкурс надіслано два відео в третій категорії, заповнені анкети і згоди на обробку персональних даних у номінаціях: «Поетична декламація» (виконання творів українських класиків, сучасних авторів чи земляків), а також «Авторська поезія» (читання власних віршів українською мовою).

Журі оцінює виступи учасників за 10-бальною шкалою за такими критеріями: рівень виконавської майстерності та дикція, органічність, емоційність та відчуття ритму, глибина розкриття теми та поетичного образу, відповідність репертуару віковій категорії, сценічна культура (або якість та естетика відеозапису для онлайн-формату).

Оцінювання виступів відбудеться з 28 жовтня по 6 листопада. Результати будуть оголошені 9 листопада 2026 року – до Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Покликання на відео Оксани Дяків: "Каменярі" Івана Франка. Читає Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської публічної бібліотеки: https://www.youtube.com/watch?v=6_4Cng8fEWQ&t=11s

Поетка, бібліограф Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки Оксана Дяків читає свої вірші, присвячені рідному місту Заліщики:

https://www.youtube.com/watch?v=ZsEoTGfAn6U&t=11s

В альманасі-газеті "Золотослів" (м. Одеса) опубліковано статтю Оксани Дяків (Михайлюк), бібліографа Заліщицької міської бібліотеки, про вшанування 120-ліття від дня народження поетки, борчині ОУН Олени Теліги у книгозбірні

 #Публікації_в_пресі

Про роботу Заліщицької міської центральної рублічної бібліотеки з вшанування видатних постатей України, зокрема Олени Теліги - поетки, публіцистки, діячки ОУН, яка перебувала в Заліщиках, тепер знають і на Одещині.

Так, стаття про урочисту імпрезу з нагоди відзначення в 2026 році 120-ліття від дня народження борчині за незалежність України громадськістю Заліщанщини та Буковини опублікована на розвороті періодичної повноколірної газети-альманаху "Золотослів" обсягом 68 сторінок, яка нещодавно побачила світ в Одесі. Авторка статті - Оксана Дяків (Михайлюк), бібліограф Заліщицької міської бібліотеки.

Дату 120-річчя від дня народження Олени Іванівни Теліги згідно з Постановою Верховної Ради України № 14203 від 18 грудня 2025 року включено до переліку визначних ювілеїв, які офіційно відзначаються на державному рівні в 2026 році.

"Золотослів" - це друкований орган Одеської організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Спасибі редакції цього альманаху, даний примірник якого зараз знаходиться в Інтернет-центрі книгозбірні, з ним можна ознайомитися, за співпрацю в інформаційному полі!

До слова, з метою популяризації роботи Заліщицької міської бібліотеки, інформування громадськості про культурологічні події та бібліотечні заходи, які відбуваються в стінах нашої книгозбірні, систематично публікуються матеріали в обласних газетах "Свобода", "Сільський господар" (м. Тернопіль), у районній газеті "Голос народу" (м. Чортків), за що ми вдячні редакційним колективам цих видань.

Шановні читачі нашої бібліотеки! Запрошуємо вас у читальну залу ЗМЦПБ для ознайомлення з новими періодичними виданнями, які передплачує для читачів бібліотека.

Варто знати, що запропоновані в нашій книгозбірні українські періодичні видання, які багато років поспіль творяться фаховими журналістами, дійсно мають вищий рівень довіри, ніж випадкові дописи в соціальних мережах.