«Кожен
у душі - поет» (О.Дяків):
Зустріч у літературно-мистецькій
вітальні коледжу
Після зимової студені входимо у весну із
Шевченковим словом, ледь попрощавшись із Лесиною піснею, щоб відчути
«безсмертний дотик до душі» славетної й неповторної Ліни Костенко, напитись із
життєдайного поетичного джерела Максима Рильського. Тож не дивно, що саме у
перший місяць весни відзначаємо День письменника та День
поезії, щоб вшанувати майстрів слова,
популяризувати та ширше знайомитись із літературною творчістю митців.
З цієї нагоди у читальній залі книгозбірні
коледжу відбулась зустріч із творчими особистостями нашого краю – учасниками
літературно-мистецької студії «Ліра» при Заліщицькій міській публічній
бібліотеці поетами Оксаною Дяків та Ярославом
Рибаком.
Поетичним заспівом представлення митців
організатор і ведуча зустрічі завідувачка бібліотеки Оксана
Матійчук обрала рядки вірша запрошеної літераторки:
На кінчику пера – жива роса,
Поезії відродиться краса,
Огорне душу світлом і теплом,
Наповнить серце цінністю – добром.
Бібліотекар Мар'яна
Рижак зробила бібліографічний огляд літературної творчості Оксани
Дяків – заслуженої журналістки України, редакторки, поетеси, письменниці,
членкині Національної спілки журналістів України, Наукового товариства імені
Шевченка, Спілки слов'янських письменників України, Національної спілки
краєзнавців України, Всеукраїнської громадської організації «Українська
бібліотечна асоціація», бібліографині міської книгозбірні, автора десяти
поетичних та прозових збірок.
А далі –
Поезія у шатах мови
Із серцем почала розмову…
Її настрій задало грайливе прочитання Сабріною
Тимчук ліричної мініатюри Оксани Дяків «Дівча», що
так нагадує юного Тичину з його кольоромузичністю.
У канву розповіді про основні ідейно-тематичні напрямки поезії авторки органічно впліталося студентське декламування – з елементами театралізації, гри, власних роздумів. Оксана Дяків, як і її славетна творча наставниця й беззаперечний літературний авторитет Ліна Костенко, переконана, що сенс життя людини – «нащадкам слід залишить». Тому рядки її поезій рясніють філософськими роздумами й узагальненнями зрілого майстра пера, самобутнього поета, який глибоко «пропускає» світ крізь себе, звертається до незнищенних і вічних цінностей народного світосприйняття. Над смисловими акцентами поезій «Життя шліфує, наче камінь», «Бути Ікаром», декламуючи, міркували Марія Яросевич та Андрій Слухинський, а щезверталися до молоді жити-літати, а не «скніти, як миші, в норі».
У поетичному діалозі, що тривав під час
творчої імпрези, Оксана Іванівна вдячним словом згадала знаного в заліщицькому
краю письменника, поета, історика Василя Дрозда, який
«благословив» її на успішну мистецьку дорогу. «Творчий доробок Оксани
Дяків стане, без сумніву, мудрим християнсько-моральним та емоційним порадником
читачам різних поколінь…», - так високо оцінив митець уже ранні
поетичні збірки авторки.
Рідне Наддністров'я життєдайним джерелом
наповнює лірику поетеси, тому з таким душевним теплом Іванною
Салевич була прочитана поезія «Коштовне» на
фоні неповторних заліщицьких краєвидів з висоти пташиного лету.
Звучала у душах щемлива струна, якої
торкнула згадка про 4-ту хвилю української еміграції за кордон. Саме цій темі
присвячена прозово-поетична збірка Оксани Іванівни «Вікно думок», за
дослідження причин та наслідків якої на Заліщанщині авторка отримала подяку від
міжнародного наукового журналу (Швейцарія, 2015 р.).
«Щастя не живе в чужих країнах…», - декламувала поезію Софія Гембатюк.
– «Щастя моє там, де рідний край», - підхопив вокальний
гурт дівчат піснею «Соловей співає на калині».
Пекучим болем відгукнулась у душі й поезії
Оксани Дяків новітня трагедія українського народу, що знайшла відображення у
ліричній збірці «Нескорені серця». Своїм поетичним словом авторка
вкарбовує в історію подвиг сучасних Героїв. Цим поезіям суголосна лірика Ярослава
Рибака, автора збірок «Сила слова» та «Між
миттю і вічністю» 2024-2025 років видання. Сам родом із Підгаєччини,
Ярослав Ярославович саме на заліщицькій землі реалізує себе як поет.
Затамувавши подих, присутні переглянули кліп
пісні на слова Оксани Дяків «Хай ангели вас захистять крильми»,
музику до якої написав ветеран афганської війни, учасник Революції гідності,
волонтер Ярослав Гринишин і першими слухачами якої були воїни на передовій
перед важким боєм з російським агресором. За словами авторки, може, саме ця
пісня «захистила» їх у тій битві.
Схиливши у скорботі голови, хвилиною
мовчання присутні вшанували усіх полеглих у цій жорстокій війні – військових і
цивільних, дорослих і дітей, закатованих і вбитих путінською росією. Пісня на
слова Ярослава Рибака «Він був в сім'ї єдиний» з
демонстрацією світлин загиблих випускників коледжу тільки добавила трагізму тим
емоціям, які наповнили залу.
У такому сьогоденні нелегко «словами
виспівати душу» - звідси і трагічно-емоційне «Не пишеться,
не твориться…», душею видихнуте-прочитане Романією Матвіїв.
Тому пані Оксана розповіла про зміну
адресата своєї передостанньої збірки «Чарівні барви» - це
вірші для дітей. Адже вони найбільш вразливі у час воєнного лихоліття і
потребують емоційної, нерідко й психологічної підтримки. На думку Ярослава
Рибака, - «дітей не бачити в сльозах», «дітей, коханих пригорнуть до
себе» - це і є щастя (вірш «Для щастя» читав-проживав Андрій
Мокрицький).
Всупереч трагедійності нашого часу, життя
продовжується, дитинство чи юність комусь випало прожити саме о цій порі.
Перлинами-діамантами розсипана у різних збірках Оксани Дяків та Ярослава Рибака
інтимна лірика. Її декламування Соломією Кучерявою та Владиславом
Безушком доповнилося ліричними авторськими мелодіями «Весь
світ в твоїх очах», «Не пустила».
Резюмуючи поетичний діалог, Оксана Дяків
наголосила, що у нинішньому чорно-білому світі, так виразно поділеному на «протилежності», її
мрія про вселенську любов («Проростає вселенська любов» -
назва сьомої поетичної збірки) – це прагнення миру й щастя на рідній
українській землі. Запорука нашого щасливого майбуття - це і жінка-українка з
її місією творення і продовження життя. Ця тема знайшла ліричне втілення у
пісні «Сильна жінка», яку прослухали присутні. «Я твердо
переконана: це не просто мрія, так і буде!» - стверджує поетеса.
А у відповідь на питання, хто сьогодні
перемагає у славнозвісному «Діалозі» М.Рильського: фізики чи лірики, іншими
словами, – комп'ютер, інтернет чи поезія, мистецтво, - Ярослав Рибак процитував
уривок поезії «Тим, хто творить»:
Від штучного не будете щасливі,
Та і любов вам не замінить ШІ.
Рядки поезії «Спів ангела» Оксани
Дяків у прочитанні Ірини Лилик звучали як побажання
усім присутнім студентам: «Люба дитинко, щасливою будь!».
Гостям поетичної години ведуча висловила
побажання рядками поезії Ярослава Рибака:
Так дай вам Бог здоров'я і наснаги,
Хай рифми легко ляжуть у рядки.
Від читачів – любові і поваги,
Поезія жила і житиме завжди! (вірш «День поезії»).
А наостанок – мить катарсису для усіх
присутніх у час Великого посту, коли звучала пісня «Колискова» на
слова неперевершеної Ліни Костенко (ну, як же без неї у ці березневі дні!) у
виконанні Ольги Богомолець. Гармонійне поєднання слова, мелодії, модерного
малюнка піском іще раз підтвердило беззаперечну істину: яким бідним був би цей
світ без мистецтва – поезії, музики, живопису!
Упродовж заходу студенти, запрошені,
викладачі мали змогу оглянути виставку картин Оксани Дяків про рідний край та
місто Заліщики.
Завдячуючи присутності директора
Заліщицької міської публічної бібліотеки Марії Рудик учасники
довідалися про велику копітку роботу міської книгозбірні щодо накопичення
матеріалів та випуску видань – бібліографічних покажчиків «Жертовність
в ім'я України» та «Люди свободи» - на вшанування
воїнів із Заліщицької громади, які поклали своє життя на вівтар свободи нашої
держави та волі українського народу.
Літературно-мистецька година проведена за
участі та тісної співпраці бібліотеки коледжу з викладачами-філологами, зокрема
учасниками літературного гуртка під орудою Віри
Гойман та Ольги Юрійчук.
Окрема подяка за музичний супровід концертмейстеру
та музичному керівнику навчального закладу Олегу Мартинчуку та Світлані
Тарасевич.
Оксана Матійчук, завідувачка бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар