Пам'яті Ганни Рудої (Мамалиги) та Петра Рудого (псевдо "Зозуля")

     Виповнилося 25 років з дати кончини моєї бабусі Ганни Семенівни Рудої (Мамалиги) (1915-1995). Цього року, на Покрову, виповниться 75 років загибелі мого діда Петра Степановича Рудого (1908-1945).
   Петро Рудий у боротьбі за рідну Україну віддав своє життя. 1945 рік став останнім у його житті. Він був заступником командира повстанського загону Миколи Котузяка (псевдо «Сокіл»). Цей загін брав участь у боях проти комуністичного режиму на території Заліщицького району.
    Загибель Петра Рудого на псевдо "Зозуля" у серпні 1945 року була трагічною: 37-річний Петро Степанович разом зі своїм побратимом 20-літнім Богданом Малюком та іншими учасниками національно-визвольних змагань потрапили під велику облаву енкавеесівців у районі Вербової (частина села Ворвулинці). Коли вороги звідусіль оточили ліс і почали його прочісувати, стрільці УПА Петро Рудий («Зозуля») і Богдан Малюк («Струм»), щоб не потрапити в їхні лабети, знищили себе, бо краще смерть, ніж зрада і полон. При цьому, за різними версіями, підірвали себе гранатою чи застрелилися. Цей факт зафіксовано у дослідницькому виданні Нестора Мизака «За тебе, свята Україно: Заліщицький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА». - Книга третя. – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – 420 с. – С. 383. 

СПОГАД СЕРЦЯ

Бабусю Ганно, серцем вас люблю...
І цьому почуттю не згинути ніколи!
Пригадую: за рученьку малу
Крутою стежкою водили в гори.
Де материнка і чебрець зроста,
Вказали ви мені жилавою рукою.
Молитись вчили: «Отче Наш» казать,
Як біди стрінуться в життєвім видноколі.
Та доля жінки згірклою була,
Як в молоді роки залишилась вдовою
І десять літ Уралу відбула –
Серед боліт із доньками чужою...
Там молодість утратила, красу
Під нагаєм колгоспного розбою.
В думках чекала, щоби час прийшов
І Україна досягла розвою.
Наперекір катам співала: «Ще не вмерла!..»
І «воронком» вкраїнку везли в Чердинь,
Слабку, знеможену, від горя чорну.
Макуху діти їли і крутили жорна...
Те сталінське тавро усе життя носила.
У рідному краю їй жить було несила,
Бо діти і вона – то «вороги народу»,
Хоч чоловік Петро загинув за Свободу!
*** *** ***
...А гострий біль ятрить донині,
Торкає серця струн глибинних:
Могила – у Ворвулинцях, в Заліщиках – могила:
Сім'ю життя тяжке навік зломило...
Та віриться, що й досі ви зі мною –
В молитвах щирих, в українській волі.

Оксана Дяків

Мирослав РОЗЛУЦЬКИЙ: «Головне – щоби всі зберегли здоров’я, а «Добробут» ефективно працював»

Весна – гаряча пора для землеробів, не виняток і цей непростий рік. Незважаючи на теплу й безсніжну зиму в ТОВ «Добробут» (с.Дунів Заліщицького району) добре перезимували 250 гектарів озимої пшениці та 300 гекстарів ріпаку, вже посіяно ярий ячмінь. У ТОВ «Добробут» на сьогодні результативно працюють 22 робітників.

Керівник підприємства – Мирослав Васильович Розлуцький, заслужений працівник сільського господарства, – знаний аграрій у Заліщицькому районі та за його межами. ТОВ «Добробут» орендує 686 га земельних угідь на території Дунівської та частково Кулаківської сільських рад. Товариство для отримання високих врожаїв постійно застосовує сучасні технології. Для зміцнення матеріально-технічної бази сільгосппідприємства, в якому машинно-тракторний парк вже оновлений на сто відсотків, Мирослав Васильович нещодавно придбав самохідний оприскувач.

У найоперативніших планах М.В.Розлуцького – з 24 квітня засіяти лани соєю та 10 гектарів – насінням буряка. У такий складний період, пов’язаний із пандемією коронавірусу, господар не звільняв працівників і вчасно виплачує їм заробітну плату.

Будучи соціально відповідальним господарем, Мирослав Васильович Розлуцький безкоштовно роздав одноразові маски жителям сіл Дунів, Щитівці та Вигода. 

 Штаб з ліквідації наслідків епідемії Заліщицького району проводить благодійну акцію «Допоможеш лікарні – врятуєш себе, збережеш Україну!», до якої активно приєднався й очільник ТОВ «Добробут» М.В.Розлуцький. Він придбав 400 респіраторів на суму 52 000 грн.¸ виділив 40 000 грн. для підтримки медичних працівників Заліщицького району.

 Перед святом Воскресіння Христового ТОВ «Добробут» виділив для Дунівської сільради (голова - Василь Іванович Гнатишин) та Кулаківської (очільник - Віктор Миколайович Яковчук) 3000 грн. для закупівлі великодніх наборів малозабезпеченим мешканцям сіл.

Як стверджує керівник «Добробуту» М.Розлуцький, підприємство працює, враховуючи всі вимоги щодо дотримання заходів санітарії під час карантину. Пандемія COVID-19 змусила аграрія по-особливому організовувати роботу на очолюваному ним сільгосппідприємстві. Так, інженер «Добробуту» Мирон Петрович Макух щовечора організовує проведення дезінфекції виробничих приміщень і техніки, щоб працівники могли належно і безпечно виконувати свої завдання. Усі робітники забезпечені масками і санітайзерами.

Мирослав Васильович Розлуцький переконаний: «Головне – щоби всі зберегли здоров’я, «Добробут» ефективно працював, а робітники вчасно отримували зарплату».

Оксана ДЯКІВ

ПЕРШОМУ "КОБЗАРЕВІ" - 180 РОКІВ

КОБЗАРЕВА НАУКА

Шевченко – не канон чи мармур:

Жива душа, воскресла в Слові.

«Кобзар» – його життєві карби,

Відверта із людьми розмова.

Бо правди сіль зорить крізь роки:

І мертвим, і живим наука.

До волі українців кроки –

Поетова сердечна мука.

Оксана ДЯКІВ

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вис­лову», – писав І.Франко.

Кожна нація має свої настільні книги. У них автори кристалізують  концепти її минулого, сьогодення та майбутнього. Для украї­н­ців важливе місце відводиться «Кобзареві» Т.Шев­че­нка. Його перше видання 1840 р., підготовлене за сприяння поета Є.Гребін­ки, за кошти мецената П.Ма­­ртоса та художника В.Штернберга було поліголосним, багатогранним. Тематична палітра першого «Кобзаря» Тараса Шевченка, 180-річчя видання якого вшанувало українст­во у квітні ц.р., вражає, незважаючи на те, що до ньо­го увійшло тільки 8 поезій.

Геній Т.Шевченка полягає у тому, що він зумів впе­рше поєднати у «Кобзарі» Божий Дух з волею народу, величність і всеосяжність історичної па­м’яті українців крізь призму слави козаць­кої, яка «не вмре, не заги­не», з жіночою, дівочою тра­гі­чною долею Катерини та дівчини-тополі. Кобзар не цурається ідей ні старого, сліпого народного перебенді, який стає символом славного минулого, про що повідає світу, та опорою майбутнього, ні письменника Г.Основ’яненка, який продовжує славні традиції козацької Січі у класичній ­українській літературі. Історична па­м’ять, її тяглість, нерозрив­ність з визначними Тара­сом Трясилом та Іваном Підковою переживає у першій половині ХІХ ст. глибоку кризу. Масований натиск російського великодержавного шовінізму, спря­мований на знищення пам’яті про минуле украї­нського народу, в «Кобза­ре­ві» наштовхнувся на активну та ефективну про­ти­дію. Книга не тільки гово­рить про сумне минуле, яке породжує ностальгію та безсилля перед силою ідеології Російської імперії, але й про можливості ідей шукати нові підходи для реалізації українського духу волі. У такій боротьбі укра­їн­ської ідеї з великоросійським шовінізмом перша, на думку поета, обов’язково переможе. І ця позиція опи­рається не на суб’єкти­вне тлумачення минулого, а на об’єктивне розуміння розвитку української національної самосвідомості в процесі історичного розвитку україн­ства.

Трансформувати ідею волі українського народу, піднести її на якісно новий рівень, стати відправною точкою формування національної самосвідомості, подолавши селянськість та провінційність, утверджувати самоцін­ність кожного – ось далеко неповний перелік завдань, які реалізовує «Кобзар». Його ідеї зрозумілі не тільки інтелігенції, а й пересічному україн­цю-кріпакові. І в цьому – ще одна велич Ко­бзаря: говорити просто про важливе серцю україця. 

Думи Тараса Шевченка, які поет відпра­в­­ляє: «в ­Україну ідіть, діти», мають символічне значення. Він спонукає їх шукати «щиру правду, а ще, може, й славу...», тобто знаходити серця тих українців, у яких живуть, незважаючи на тотальну русифікацію та приниження, суголосні ідеї свободи та бажання реалізувати волю майбутнього україн­ства.

І сьогодні, у складний для України період, кожному українцеві варто знову та знову прочитати поезії першого видання «Кобзаря». Адже дух волі є безсмертним і завжди сучасним для утвердження ­української національної ідеї під час будівництва демо­кра­тичного громадянського суспільства та незалежної України.

ПАРАСОЛЬКА ВІД ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

За даними Американського центру медіаосвіти, людина в середньому проводить 5 років свого життя у соціальних мережах та 7 років витрачає на перегляд телепередач. Загалом виходить вражаюча цифра – 12 років! За цей час можна було б 32 рази піднятися на Еверест або пробігти 10 000 марафонів (Цифрові дані та факти - за матеріалами «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності»).

Як бачимо, медіа, тобто газети, журнали, телебачення, радіо та соціальні мережі, стали невід’ємною частиною нашого життя. Тож тепер на вимогу часу виникла нова компетентність – медіаграмотність, яку повинен формувати кожний користувач засобів масової інформації. Медіаграмотність – це вміння критично оцінювати та аналізувати інформацію, створювати власні повідомлення різних жанрів і форм, а також розуміти механізми роботи медіа та їхній вплив на суспільство.

Переконана, що вміння свідомо та відповідально користуватися медіа – це актуальна навичка для українського суспільства, у якому є, на жаль, недобросовісні ЗМІ, політичні і громадські діячі та користувачі соціальних мереж, які поширюють фейкові та маніпулятивні повідомлення, прикриваються «експертними думками» некомпетентних і упереджених коментаторів подій, а проросійські та російські канали, друковані та цифрові видання ведуть агресивну інформаційну війну.

Медіаграмотність вчить критично оцінювати якість новин, перевіряти, наскільки вони відповідають стандартам журналістики, та допомагає не опинитися у «інформаційній бульбашці», коли ми переглядаємо і читаємо лише той контент, який  підтримує нашу точку зору. Якщо людина перебуває у «інформаційній бульбашці», то вона сприймає та аналізує події суб’єктивно, а це, у свою чергу, сприяє формуванню стереотипів і нетерпимості до думок інших. Тобто медіаграмотність – це своєрідна парасолька, яка дозволяє нам заховатися від інформаційної зливи, приймати обдумані рішення, бути відповідальним користувачем медіа і захистити себе та суспільство від дезінформації.

Інтернет-платформи EdEra та Prometheus пропонують для всіх охочих інформативні, цікаві курси на тему медіаграмотності. Пропоную декілька освітніх курсів, які допоможуть краще орієнтуватися в інфопросторі, сформувати медіакультуру, удосконалити вміння користуватися медіакотентом і створювати його.

«Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності»:

 https://verified.ed-era.com/ua#rec129945142

 «Фактчек: довіряй-перевіряй»:

 https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:VOXU-EdEra+FactCheck101+2018/about

«Англійська для медіаграмотності»:

 https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:AH+Eng_M101+2020_T1/about

 «Медіаграмотність для освітян»:

 https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about

«Медіаграмотність: практичні навички»: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA102+2018_T3/about

Надія Байгуш,

член Національної спілки журналістів України

(Опубліковано в районній газеті "Колос" (м.Заліщики)

Біоніка як джерело ідей промислового дизайну

Надія БАЙГУШ: "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ – НАША СПІЛЬНА СПРАВА"

Думай про природу як про співтовариство, а не як про крамницю товарів.

(Голмс Ролстон ІІІ)

Саме ці слова американського екофілософа можуть бути лейтмотивом щорічного відзначення Дня Землі 22 квітня, яке гуртує людей навколо ідеї збереження і захисту природи. У суспільстві все більше зростають запити на товари і послуги. Великі підприємства і компанії утверджують споживацьке ставлення до ресурсів планети, а екологічна політика держав часто характеризується фрагментарністю і непослідовністю. Сьогодення ставить перед нами багато викликів: за­бруднення навколишнього середовища, вичерпання корисних копалин, порушення балансу екосистем, зміна клімату – це далеко неповний перелік проблем, які вимагають ефективних рішень на громадському, державному та міжнародному рівнях.

Наша країна відчуває сильну енергозалежність від поставок викопного палива: вугілля, газу, нафти та збагаченого урану для АЕС. Генерація електроенергії за рахунок імпортованих корисних копалин – це не лише економічна проблема для держави, але й забруднення довкілля та втрата невідновлюваних ресурсів планети. Тому, переконана, що кожному з нас потрібно розвивати еколо­гічне мислення і запобігати енергетичному марно­трат­ству. За дани­ми Національного екологічного цен­тру України, до 30 % усіх енерго­ресурсів спожи­вається саме побутовим сектором, а кожна родина щороку перепла­чує 3000 гривень через неефективне використання ене­р­гії.  Тож які кроки необхідно здійснити, щоб зробити власний дім енергоефективним? Розпочати можна з невеликих змін власних звичок, які сприятимуть більш розумному та екологічному споживанню енергоресурсів. Наприклад, фахівці рекомендують вимикати з розетки побутові пристрої, якими ніхто не користується, тому що навіть у режимі очікування прилади споживають енергію. При кожному пранні варто завантажувати пральну машину повністю і прати при меншій температурі, яка не вплине на якість прання. Не забуваймо своєчасно видаляти накип з чайника і змінювати мішки для сміття у пилосмоці. Варто також замінити лампи розжарювання на енергоощадні. Стандартна лампа розжарювання споживає 100 Вт/год., енергозберігаюча світлодіодна (LED) лампа такої ж яскравості – 10 Вт/год., тож виходить економія у 10 разів на осві­тленні дому!

У інтер’єрі мо­жна надавати пе­ревагу світлим шторам та шпале­рам, які краще відбивають денне світло, не закрива­ти щільними што­рами батареї опа­лювання, щоб те­пло мало вільний доступ у кімнати. Гарною ідеєю буде викори­стовувати теплозахисний екран між батареєю і стіною. Якщо є можливість встановити лічильники і регулятори тепла на бата­реях, утеплити фасад та замінити старі вікна на як мінімум нові двокамерні, то це суттєво допоможе заощадити на енерговитратах у майбутньому. Та­ким чином, житло збіль­шить енергоефективність і зменшить навантаження на сімейний бюджет.

Думаю, недарма кажуть: «Мій дім – моя фортеця», адже зміни можна розпочати з власного дому, щоб долучитися до спіль­ної справи і зробити своє життя і життя планети хоча б трішечки кращим. 

                                           Надія БАЙГУШ, член НСЖУ

Надія БАЙГУШ: "НОВИЙ ВИКЛИК – ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ"

Важко не погодитися з тим фактом, що дистанційне навчання – це сьогодні новий виклик для української системи освіти. Але як кожна медаль має дві сторони, так і виклик – це інколи ключ до дверей, які відкривають нові можливості.

Перш за все, потрібно обрати зручний спосіб комунікації між вчителем та учнями, зважуючи на власний досвід і технічні можливості. Сервіси Google Classroom і Microsoft Teams (сервіс платформи Office 365) дозволяють створювати віртуальні класи, в яких здобувачі освіти можуть отримувати сповіщення про нові уроки та завдання, спілкуватися між собою, а вчитель має змогу моніторити навчальний  процес, давати поради учням та оцінювати їхні роботи.

Звісно, учням, які звикли до класно-урочної системи, важко вчитися вдома, адже це вимагає додаткової самоорганізації та мотивації. Подив і зацікавлення – це те, що, на мій погляд, найкраще пробуджує інтерес до вивчення англійської та німецької мов, а додатки Google і Microsoft насправді сприяють цьому.

Наприклад, за допомогою Google Презентації учні працюють дистанційно в спільному документі та створюють презентації на задані вчителем теми. Для того, щоб перевірити, наскільки добре вони засвоїли новий матеріал, можна скористатися Google Формами і створити власний тест чи опитувальник.

Навчальний інструмент Quizizz, який можна інтегрувати у сервіс Google Classroom, пропонує не лише перевірку знань, але й гейміфікацію навчального процесу. За допомогою Quizizz можна створити власну ігрову вікторину або скористатися бібліотекою завдань і залучити школярів класу до захоплюючого турнірного змагання, так, наприклад у формі гри учні 4(8)-А класу проходили перевірку знань з граматичної теми. Варто також відвідати веб-сайти iSLCOLLECTIVE, LearningApps та Classtime, на яких вчителі іноземних мов зможуть створити або знайти багато корисних завдань для учнів.

Ресурс Classtime пропонує для учнів навчальні сесії з багатьма видами завдань, а серед них -  відкриті запитання. Даючи відповіді на такі запитання, учні 5(9)-А та 5(9)-Б класів мають можливість практикуватися у засвоєнні матеріалу і побачити свій результат після перевірки вчителя. Сайт iSLCollective пропонує короткі відеоуроки за мотивами фільмів та мультфільмів з інтерактивними завданнями. Вивчати артиклі, ступені порівняння прикметників або часи набагато веселіше з Томом і Джеррі чи Містером Біном.

Віртуальна інтерактивна дошка Padlet – це творчий простір для реалізації ідей учнів, де кожен може залишити свій допис та поділитися думками з однокласниками. Зокрема, Всесвітній день поезії став гарною можливістю для проби пера учнів 3(7)-А класу Заліщицької державної гімназії, які писали та ілюстрували власні поезії англійською мовою на канві Padlet.

Мультфільми, подкасти, історії, пісні – цей  широкий вибір якісних матеріалів з англійської мови пропонує Британська Рада і для наймолодших учнів на сайті «British Council Kids», а для учнів середньої школи – «British Council Teens».

Уже третій рік поспіль учні Заліщицької державної гімназії навчаються у Німецькому Цифровому Дитячому Університеті, розробленому Гете-Інститутом, та поєднують вивчення німецької мови зі STEM-освітою. Тож під час дистанційного навчання учні 1(5)-Б проходять лекції на факультетах «Людина», «Природа» і «Техніка» та одержують нагороди-бейджики від професора Ейнштейна (героя цієї програми). Учні 4(8)-Б класу, навчаючись за навчально-методичним комплектом «Beste Freunde», виконують інтерактивні  завдання з лексики та граматики на сайті, розробленому видавництвом «Hueber».

Під час дистанційного навчання створюю для учнів імпровізовану атмосферу справжнього класу, щоб вони могли спілкуватися, співпрацювати над проектами, бачити творчі роботи один одного та підтримувати зв’язок із учителем. Такий підхід, переконана, дозволяє індивідуалізувати навчання відповідно до можливостей дітей.

Вибравши одну ефективну платформу для навчання та декілька цікавих навчальних інструментів, педагог під час дистанційного спілкування може залучити дітей до процесу навчання, у якому і вчитель, і учні покращать власну комп’ютерну грамотність, здатність постійно оволодівати новими знаннями та розвивати вміння критично мислити, знаходити рішення непростих ситуацій.

Надія БАЙГУШ, вчитель іноземних мов Заліщицької державної гімназії

На світлинах: 

(вгорі) учень 1(5)-Б класу Валентин Бойчук вивчає нові слова на сайті Німецького Цифрового Дитячого Університету (KinderUni);

(у центрі) учениця 4(8)-Б класу Юлія Гірчак закріплює вивчений матеріал на сайті "Beste Freunde" видавництва "Hueber";

(внизу) учениця 3(7)-А класу Софія Кальчук вправляється у використанні Past Simple, виконуючи інтерактивні завдання.