1 листопада 2025 року минуло 107 років від дня створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
1 листопада 1918 року був день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що сталося внаслідок Листопадового чину, військового повстання, здійсненого українцями у Львові. Ця подія започаткувала створення єдиної соборної України.
Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) увійшла в історичний літопис України як героїчний період боротьби українського народу за незалежність і вільний демократичний розвиток. Історичні факти та їх оцінка відображені у літературі, яка побачила світ у різні роки вже після діяльності ЗУНР.
У Заліщицькій міській центральній публічній бібліотеці є цілий ряд видань, присвячених цій темі. На цій виставці літератури представлені книги, серед яких є ті томи, які підготовлені і видані нашими земляками.
• Зокрема, хочу привернути увагу до першого і другого томів видання під назвою «Визвольні змагання в Україні 1914-1923 років» та книги «Там, де Дністер круто в’ється», яка є історичним нарисом. Видання «Там, де Дністер круто в'ється» присвячене виховно-освітній політиці в Галичині на прикладі учительської семінарії та гімназії в Заліщиках, 1899-1939 роки.
«Визвольні змагання в Україні 1914-1923 років» Василя Вериги – це букіністичний двотомник.
У 2-томнику досліджується один із найбільш важливих і суперечливих етапів політичної історії України XX століття: відтворено події на українських землях у період Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1923 рр., охарактеризовано визначні постаті національно-демократичного та комуністичного табору, висвітлено політику росії та західних держав Европи щодо України, її державності та соборності.
Перша світова війна – глобальний збройний конфлікт, що розвивався, перш за все, в Европі з 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, в якому брали участь 38 держав із населенням 1,5 млрд мешканців.
Статистика Першої світової війни:
• За роки Першої світової було призвано близько 74 млн чоловіків.
• Довжина фронтів сягала 2,5-4 тисяч кілометрів.
• Близько 10 млн чоловік загинуло і 10 млн було поранено.
• Війна йшла на східному і західному фронтах, на Середньому Сході, в Африці і на морі.
• Росія вийшла з неї через революцію 1917 р.
• Війна формально була завершена Версальським мирним договором.
«Там, де Дністер круто в’ється».
• Ці мемуари Василя Вериги видані у 1974 році в Торонто, у Канаді. Для нас ця книга цікава тим, що розповідає про події під час періоду ЗУНР у Заліщиках С.95-105), зокрема і про роботу вчительської семінарії діяльність письменника і громадського діяча, її директора Осипа Маковея, 100-річчя від дня кончини якого ми вшановуємо у 2025 році. Варто знати, що 18 учнів семінарії були також вояками Української Галицької Армії приналежними до Заліщицької Повітової Команди. А Осип Маковей тоді писав: «Настав такий час, що умре кожний з нас не на ліжку, а в полі, у бою».
• Заліщицька Повітова Команда, яка складалася в основному з української молоді, у листопаді 1918 року сміливо повністю роззброїла мадярську дивізію, яка прийшла воювати з Угорщини. Тоді наші вояки відібрали і передали командуванню УГА для боротьби проти польського фронту майже 2000 крісів, кілька польових гармат, 400 коней, багато військового майна, запаси амуніції, ручні гранати тощо.
Автор вказаних книг – Василь Іванович Верига, який народився в селі Колодрібка, яке зараз входить до складу Заліщицької об’єднаної територіальної громади, жив і навчався в селі Добрівляни, а потім у Заліщицькій і Коломийській гімназіях. У 1943-1945 роках воював підхорунжим у дивізії «Галичина».
Він – український громадський діяч, історик, журналіст, редактор, член Об’єднання українських письменників «Слово» у Нью-Йорку (США), дійсний член Української вільної академії наук у Канаді, був віце-президентом Світового Конгресу вільних українців.
Важливими книгами для докладного вивчення нашої історії, зокрема періоду ЗУНР, є перший том двотомника авторів Михайла Сопилюка і Миколи Бачинського «Заліщики: роки, події, люди», виданого у Тернополі в 2015 році. У виданні є розділ ІХ. «Заліщики в період ЗУНР та на початку 20-х років ХХ століття». Підрозділ «ЗУНР і встановлення української влади в Заліщиках» (С.626 -644).
С. 629 – про встановлення української влади в Заліщиках (доктор Мар’ян Долинський і доктор Осип Маковей).
С. 632 – про президента Буковини Омеляна Поповича.
Книга «Великий зрив». Автор – Кость Левицький.
Це – раритетне видання, праця 1931 року, яку написав уродженець Тисмениці, випускник Станиславівської гімназії, визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист, у 1918–1919 рр. голова уряду ЗУНР Кость Левицький (1859–1941).
Він – видатний український державний діяч, публіцист, правник, історик, який був одним із найвизначніших політиків Галичини кінця XIX-першої половини XX століття. Він був співзасновником Української національно-демократичної партії, з листопада 1918 р. очолював Державний секретаріат ЗУНР, згодом – прем'єр-міністр ЗУНР.
Видання «Українська Галицька Армія». Автор – Лев Шанковський. Опубліковано: Вінніпег, 1974 (Канада).
Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк.
Українська галицька армія, УГА – фронтова частина збройних сил ЗУНР. До 17 листопада 1919 року називалась Галицькою армією.
Зародком УГА були українські січові стрільці та підрозділи австро-угорської армії, сформовані з українців, які у Львові й провінції 1 листопада 1918 року підпорядкувалися Українській Національній Раді ЗУНР.
Листопадовий чин (у ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року) у Львові здійснили очолювані Дмитром Вітовським 1410 вояків при 60 старшинах, зміцнені ще трьома куренями УСС із Герцогства Буковина.
Дмитро Вітовський – ключовий військовий та державний діяч, який безпосередньо пов'язаний із Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). Він був головним організатором «Листопадового чину» 1918 року, який призвів до проголошення ЗУНР, та першим Державним секретарем військових справ республіки. Він також командував Галицькою армією, створеною з нуля.
Дмитро Вітовський – символ української військової державності
Сотник УСС, перший військовий міністр ЗУНР, один з організаторів Листопадового чину у Львові.
Народився 8 листопада 1887 року в селі Медуха, нині Івано-Франківщина.
Під час Першої світової війни – сотник Українських січових стрільців, нагороджений за хоробрість.
Очолив створення УГА, підписав Акт злуки з УНР у Фастові.
Представляв ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 року.
Загинув в авіакатастрофі у серпні 1919-го. Похований на Личакові.
"Буде армія – буде державність!" – саме з цими словами Вітовський розпочав мобілізацію до українського війська.
Листопа́довий чин (також Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання) – українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії, щоб установити владу Української Держави (названої згодом ЗУНР) на землях, на які вона претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км кв., що викликало невдоволення Польщі, котра розв'язала польсько-українську війну 1918-1919 років, щоб захопити назад Галичину.
Регулярний характер УГА підтверджував закон Української Національної Ради від 13 листопада 1918 року «про загальний обов'язок військової служби громадян ЗУНР.
Незважаючи на історичну короткочасність існування (неповних два роки), Українська Галицька Армія була унікальним мілітарним та національним феноменом, який з подивом сприймається як особливе явище воєнної історії наших визвольних змагань та українського збройного чину.
Підготувала Оксана Дяків, бібліограф Заліщицької міської бібліотеки
Немає коментарів:
Дописати коментар