3 листопада 2026 року, в День Буковинського віча, традиційно, вже 23 роки поспіль, Заставнівська "Просвіта" навідується до Заліщиків, на могилу Омеляна Поповича, голови Українського крайового комітету Буковини 1918р., або, як його називали, першого Президента Буковинського краю. Цьогоріч у заході взяли участь просвітяни Заставнівщини, студенти Заставнівського ВПУ-24 із заступником директора училища Марією М'якотою, працівники Заліщицької міської центральної публічної бібліотеки з керівником Марією Рудик.
Зібрання
розпочали з молитви, яку мирянським чином прочитав просвітянин Іван
Звоздецький.
-
Саме цього дня, 3 листопада, у День Буковинського віча, варто згадувати Омеляна
Поповича, чоловіка, який майже 60 років свого життя поклав на вівтар
громадськості та шкільництва Буковини, - розпочала захід голова Заставнівського
осередку товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Світлана
Масловська. - Тим паче, нинішній, 2026-й - рік Омеляна Поповича, якому 18
серпня минуло 170 років!
В чому ж його унікальність? Головним напрямком
його діяльності була українізація освіти. Попович укладав для народних шкіл не
лише українські букварі, читанки, але й інші навчальні посібники, був
письменником, очолював видання та громадські організації, був просвітителем та
першою особою нашого краю, яка зорганізувала Буковинське віче, мета якого -
приєднання краю до ЗУНР і, зрештою, до Української Народної Республіки.
Чому
маємо мовити сьогодні на весь голос про події 1918 року?! Бо сучасна Українська
держава бере початок саме з періоду 1918-1920 років, коли вперше була
проголошена Українська Народна Республіка. На жаль, яка проіснувала недовго...
Більшовикам тоді вдалося повернути Україну
до складу імперії через слабкість єдності та ідеологічні розколи всередині
країни. Саме зараз Україна ризикує повторити трагічні помилки 1918 року:
недостатнє усвідомлення масами необхідності власної держави та залежність від
зовнішньої підтримки.
Тому
не лише наші славні ЗСУ мають виборювати Свободу на полі бою, але й ми
об'єднуватися навколо національної ідеї. Тут, у тилу, теж вести свою війну:
бути принциповими у захисті української мови, культури, Церкви! Не боятися
робити зауваження тим, хто ігнорує мовою, дискутувати і доводити важливість
україноцентризму тим, хто слухає москальську попсу і дивиться російське кіно та
ходить до церкви московського патріархату. Саме їх намагається захищати і йде
"визволяти" путлерівська орда.
Голова
"Просвіти" закликала молодь бути небайдужими до цих постулатів і всіх
учасників зібрання - зв'язуватися зі своїми рідними, друзями, які за кордоном,
аби ті в Європі частіше виходили на мітинги та доносили правду про знищення
росіянами українців!
Василь
Джуран, письменник, журналіст, публіцист, просвітянин, у своєму виступі
нагадав, що пам'ятний знак на могилі Омеляна Поповича споруджено 2003 року. З
того часу минуло 23 роки, а пам'ять про славного земляка вшановується
буковинцями й заліщанами щороку 3 листопада. Письменник розповів про видані
буклети присвят Омеляну Поповичу та іншим велетам краю, про літературні
перспективи та обов'язкові презентації видань задля популяризації
життєдіяльності відомих краян, які слугують прикладом патріотизму та любові до
України.
Директорка
Заліщицької міської публічної бібліотеки Марія Рудик наголосила на тому, що
символічним є те, що впродовж багатьох років на цьому місці заліщани і
заставнівчани зустрічаються, аби вшанувати пам'ять громадського і політичного
діяча Омеляна Поповича. Адже саме такі, як Омелян Попович, віддавали життя за
те, щоб Україна була вільною й незалежною. Зрештою, як це роблять нині наші захисники
і захисниці на полях бою з московитами. Тих, хто загинув за нашу Свободу, варто
вшанувати хвилиною мовчання...
Отже,
події 1918 року заклали фундамент нашої незалежності. А нинішнє зібрання
доводить, що ми усвідомлюємо ціну цієї свободи, але історичний вибір, зроблений
понад століття тому, мусимо захищати й сьогодні! Кожен на своєму місці - на
полі бою чи в тилу - щодня, дякуючи Богу за прожитий день, запитувати себе: а
що я нині зробив для збереження України?! Бо кожне сучасне Буковинське віче -
це не просто сторінка у підручнику історії, а глибока інформація для роздумів
про те, як врятувати Україну! Разом, в єдності, задля Перемоги!
P.S. Повертаючись у Заставну, учасники зібрання зупинилися біля пам'ятного знаку заставнівському провіднику ОУН-УПА Григорію Гайдею, вшанували пам'ять про нього молитвою, поклали квіти, запалили лампадки... Дякуємо, славні земляки, за ваш подвиг - творити Свободу Україні! Слава Україні та її Героям!
Заставнівської газети «Голос краю»
Немає коментарів:
Дописати коментар