Таким чином, вони
вирішили також і поєднати родини, адже зустрілись тут із заліщанами: двоюрідною
сестрою Лідією Володимирівною Цимбалюк-Палагнюк та її сім’єю – і разом
прибули в село Іване-Золоте. Гостей із нетерпінням чекали, адже з ініціативи
методиста РМК Л.М.Філіповської зустріч мала відбутися у вигляді творчого
мистецького семінару під назвою: «Твоя слава, Україно, у нащадках твоїх синів»,
на який були запрошені педагоги мистецьких дисциплін із різних навчальних
закладів району. Педагогічний та учнівський колективи, очолювані директором
Л.Г.Квич, належно підготувалися до цікавої зустрічі, а основну вагу
інформаційно-музичної частини події взяла на свої тендітні плечі вчитель
мистецтва школи с.Іване-Золоте М.С.Калинич. Треба віддати належне цьому
педагогові, яка за надзвичайно стислий час порадувала учасників події продуманою презентацією як про популярного актора Джека Паланса, так і про його
брата Володимира Палагнюка, який жив і працював у Заліщиках та Іване-Золотому.
Але тепла зустріч
розпочалася ще на серпантині звивистої дороги в Іване-Золоте, де дорогих гостей
із Америки та Заліщиків запашним короваєм на вишиваному рушнику вітали директор
школи Леся Квич, вчитель Марія Калинич, учні навчального закладу, керівник РМК Володимир Кулачковський, методист Любов Філіповська, а також
багато вчителів предметів мистецького напрямку. Вітальну пісню під акомпанемент
гітари виконав Роман Калинич.
Гості були вражені
теплим прийомом, а далі всі разом поїхали у село, де їх чекали цікаві зустрічі.
Голлі Паланс та її чоловік Боб, а також журналіст та перекладач Марк Радзькевич (Mark Raczkiewycz, газета «The Ukrainian Weekly») були щиро зачаровані краєвидами села. Вразила їх
урочистою красою місцева церква Перенесення мощей св. о. Миколая Заліщицького
деканату УГКЦ. «Яка краса!» - часто і жваво вигукувала Голлі, і відчувалось, що
її почуття були щирими. Американка поспілкувалась із парохом - о. Степаном Барновським,
дізнавшись, що храм заснований у далекому 1895 році, а в старих метрикальних
книгах є записи про двадцять двох Палагнюків та їхні родини, а отже, і про її
дідуся Івана Палагнюка.
Радо зустрів
гостей із далекого американського континенту і сільський голова Іван Гуменюк та
працівники сільради. Така цікава подія ще раз засвідчила, що благодатна земля
Іване-Золотого народила не одну чудову людину, яка прославила рідний край.
Найтриваліші
гостини відбулися вже в Іване-Золотівській школі. Діти і педагоги були
зворушені таким особливим візитом, який, звісно, трапляється далеко не щодня і
навіть не щороку. Вчитель мистецтва Марія Калинич у своїй презентації для
гостей та вчителів розкрила життєвий і творчий шлях видатного оскароносного голлівудського
актора і непересічної людини Джека Паланса (Володимира Палагнюка), який усе
життя позиціонував себе тільки українцем і в такому ж дусі виховував своїх
дітей. Учитель розповіла про ще одну гілку роду Палагнюків – світлої пам'яті Володимира
Палагнюка, педагога, багаторічного директора школи в Іване-Золотому та
Заліщицької школи ім. О.Маковея, учасника Другої світової війни, на якій
втратив руку, очільника ветеранської організації. Такі паралелі засвідчують про
те, що рід Палагнюків залишив і продовжує творити добрий слід на цій землі –
нехай навіть на різних далеких континентах. Отож, під час презентації як Голлі
Паланс та її чоловік Боб, так і Лідія Палагнюк-Цимбалюк та її син Олександр
Цимбалюк, відчули, що про їхніх батьків знають і пам’ятають у рідному селі та
передають цю щиру пам’ять юним вихованцям.
Особливо трепетно
під час презентації, яка супроводжувалась демонструванням відео про Джека
Паланса, звучали пісні: «Я - України син» у виконанні соліста-восьмикласника
Миколи Калинича, «Вишиванка» (ансамбль «Мелодія» вокального гуртка), а також
авторська пісня Романа Калинича «Україна» (дует у складі Марії та Романа
Калиничів).
Дорогій гості
Голлі Паланс педагоги та учні подарували чудову вишиванку як символ рідної
української землі. Обидві сестри – Голлі Паланс та Лідія Палагнюк-Цимбалюк –
були надзвичайно зворушені теплим прийомом, який став для них певною
несподіванкою, і висловили сердечну вдячність за це. Адже то було справжнє
свято, на якому панували цікаві розповіді, спогади, буяння осінніх
квітів-букетів, душевні пісні, які воконували всі разом, а також вражаючі
сольні партії педагога з Товстого Михайла Попіля. Голлі теж заспівала українською мовою разом зі своєю сестрою, що було сприйнято аудиторією дуже схвально.
Того дня, 15
вересня 2017 року, можливо, як ніколи раніше, в стінах сільської школи тісно переплітались
англійська та українська мови. Свої вітальні слова гостям адресували
методист Любов Філіповська, керівник РМК Володимир Кулачковський та інші
учасники цієї надзвичайно пам’ятної зустрічі. А скільки було зроблено
фотографій гостей разом із школярами і педагогами, що й не злічити!
У своїй промові Роберт Уоллес, чоловік Голлі Паланс, зауважив: він завжди дивувався, як українець
Джек Паланс, який пройшов нелегкий життєвий шлях і складні випробування, народившись
у родині емігрантів, зміг стати видатним актором Голлівуду? Але тепер,
побачивши, які талановиті діти і дорослі тут, у селі Іване-Золоте, як вони
чудово співають, читають вірші, гість зрозумів, звідки коріння таланту Джека
Паланса!
Після незабутньої
зустрічі, яка завершилась, коли осіннє сонце вже почало хилитись до сну, бо гості та господарі все ніяк не могли насолодитись щирим спілкуванням, Голлі Паланс
із чоловіком та родиною відвідала місця, де стояла колись хата її дідуся Івана
Палагнюка, з якої він виїхав у далеку Америку...
Із теплими
спогадами Голлі з чоловіком уже повернулись у США, але вона, як пише у мережі Facebook, мріє приїхати в
Україну знову. Крім того, Голлі Паланс, вражена чудовою презентацією про її
батька, через своїх родичів Палагнюків-Цимбалюків передала Іване-Золотівській
школі цінні подарунки – проектор, екран та ноутбук із акустичною системою.
Адже, як стерджувала сама акторка і журналістка: «У цій прекрасній школі
вчаться чудові діти!» Отож, Голлі вирішила їх потішити гарним подарунком.
Дійсно, у якій державі
не жили б українці, якщо їхня любов до України справжня і щира, вони можуть її
прищепити своїм дітям, які через роки і десятиліття повертаються до рідного
порога, щоб вклонитись своєму корінню, бо той, хто знає і пам’ятає своє минуле, буде гідний майбутнього...
Оксана ДЯКІВ
Немає коментарів:
Дописати коментар