Василь ЛОПУХ. НТШ: ЕКСКУРС У МИНУЛЕ, ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

НТШ: ЕКСКУРС У МИНУЛЕ,

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Важливо і приємно, що уродженці Заліщик, які в силу різних обставин живуть за кордоном, часто повертаються до отчого дому, батьків, родини і не з порожніми руками, а щоб презентувати громаді свою діяльність, успіхи, досягнення, поділися спогадами юності, отримати снагу і натхнення, а також словом і ділом підтримати культурні установи рідного міста.

Під час нових відвідин нашого міста Василь Лопух, уродженець Заліщиків, кандидат економічних наук, дійсний член НТШ, директор адміністрації Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, презентував три книги. У читальній залі районної бібліотеки відбулася велелюдна зустріч громадськості з поважним науковцем. На події були присутні батьки Василя Лопуха, який у 1970-1974 рр. був учасником народного ансамблю пісні і танцю «Дністер», екс-учасники цього творчого колективу, що на початку 70-х років ХХ століття популяризував українське мистецтво у Франції, представники культурних та освітніх установ міста, небайдужі до мистецтва та нашої історії містяни.

Розпочавши імпрезу, директор Заліщицької районної бібліотечної системи Ольга Тракало відзначила вагомий внесок В.Лопуха у поповненні цікавими книгами бібліотечної системи краю. Гість постійно представляє діяльність Наукового Товариства ім. Шевченка у США, його видання. У цей день Василь Степанович розповів про нові видання. Це – «Енциклопедія Української Діяспори. США», Т.1, Книга 3 (С-Я), В’ячеслав Чорномаз «Українці в Шанхаю», Єжи Стемповський «У долині Дністра» (переклад з польської Василя Лопуха), «Народний ансамбль пісні і танцю «Дністер»: Спогади, 1968-1975 рр.» за редакцією Василя Лопуха і Олени Терентьєвої».

У своєму виступі науковець розповів присутнім про «Енциклопедію української діаспори» - універсальний енциклопедичний довідник про минуле й сучасне українців, які проживають поза межами України. ЕУД вважається першою широкою енциклопедією про українську діаспору. Концепція енциклопедії передбачає акумулювання інформації про українських емігрантів – про їхню плідну діяльність, талановитість, власної справи або справи українського значення - зі всіх осередків української діаспори. Ідейний задум цієї багатотомної енциклопедії, робота над укладанням якої продовжується, полягає в загальному висвітленні суспільно-громадської, політичної, наукової, суспільної, культурної, релігійної та інших сфер українців за межами України. Загалом ЕУД заплановано опублікувати в семи томах, серед них: «Сполучені Штати Америки», «Канада», «Південна Америка», «Австралія, Азія, Африка», «Західна Європа», «Середньо-Східна Європа» і «Країни колишнього СРСР».

У підготовці третього тому ЕУД взяла участь група діаспорної інтелігенції під керівництвом О.Поповича, президента НТШ-А, а також Д.Заяць, В.Махно, В.Лопух, О.Лужицький. Розповівши про історію заснування НТШ-А, Василь Лопух зазначив, що енциклопедичні видання діаспори були своєрідними мотиваторами для підготовки аналогічних в УРСР. Зупинився на визначних постатях, українській науковій еліті, які після від’їзду за кордон зуміли зорганізувати видання «Енциклопедію українознавства», у США розпочався масштабний проект видання регіональної історії України. Щодо підготовки ЕУД, то її натхненниками стали Василь та Дарія Маркусі. Завдяки їх організаційній діяльності були створені комітети у всіх штатах США, які ретельно аналізували різноманітні матеріали, писали статті для цього видання.

Крім них, підготовлені видання «Зелений Клин» та «Українці в Шанхаю» В.Чорномаза.

У своєму виступі, який супроводжувався презентацією, Василь Лопух звернув увагу присутніх на те, як відбувалася організація українського громадського життя українців діаспори, діяльність діаспорних наукових фундацій та духовних святинь. Особливе місце у розповіді відводилося місце визначним представникам української діаспори у США, які проживали там у ХХ – початку ХХІ ст. Це – митці, військовики, науковці. Гість запросив всіх бажаючих до знайомства з цими унікальними виданнями.

Популярність Галичини, Правобережжя, Карпат серед польської шляхти спричиняло їхній непідкупний інтерес до природи, етнографії України. В.Лопух прагнув презентувати красу Подністров’я словами польського інтелектуала Є.Стемповського. Це видання стало цікавим ще й тим, що науковець зробив переклад з польської мови. Про труднощі, які довелося йому подолати під час творчого процесу, розповів В. Лопух і зачитав уривки з книжки. У словах Стемповського - і краса природи, і мовна строкатість Поділля, і своєрідна хвала паркам.

Особливе пожвавлення залу викликало видання, яке стосувалося творчої молодості нашого земляка та багатьох учасників імпрези. У якісно виданому фотоальбомі спогадів колишні учасники народного ансамблю пісні і танцю «Дністер» розповіли про діяльність славетного колективу упродовж 1968-1974 років. У виданні - розповіді про керівників колективу, хроніка виступів  та репертуар. Серед цікавих подій: перший виступ на Чернівецькому телебаченні у 1969 році, на ВДНГ у Москві, поїздка у Францію. Василь Лопух висловив вдячність за допомогу в упорядкуванні видання усім, хто прилучився до цієї цікавої справи, запросив присутніх доповнити та розширити інформацію в книзі «Народний ансамбль пісні і танцю «Дністер».

 На завершення змістовної презентації учасники зустрічі висловили вдячність В.Лопуху глибокий екскурс в історію українства за кордоном, повернення у юність, щемкі почуття і спогади. Заступник директора з навчальної роботи ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого» М.Сопилюк зосередився на важливості справи, яку робить науковець, звертаючи увагу на те, що небагато земляків так віддані своїй землі, допомагають і примножують культурні надбання рідного краю, і подарував презентаційне видання про Заліщицький агроколедж ім. Є.Храпливого. Михайло Васильович також підкреслив: «Для нас важливим є те, що в презентованому томі «Енциклопедії української діяспори» є стаття про Андрія Храпливого, фізика (США), сина Зенона Храпливого, одного з піонерів розвитку волокнисто-оптичної системи зв’язку високої потужності». Народна майстриня Алла Шушкевич з вдячністю подарувала гостеві оберіг -  ляльку-мотанку – та свою книжку про народну українську іграшку. Дружина письменника Петра Ковальчука, вчитель Василя Лопуха - Ірина Ковальчук подякувала за зусилля, які він і НТШ-А докладають для збереження національної ідентичності, що потрібно для нашої молоді. Лунав вірш-присвята з авторської збірки «Сповідь» Олени Сороки. Звучали теплі спогади Наталі Косминої, яка зараз працює редактором обласної газети у Вінниці. Василь Лопух дав відповіді на запитання учасників дійства.

Підводячи підсумок, директор ЦБС О.Тракало від імені всіх учасників імпрези та очолюваного колективу працівників книгозбірень щиро подякувала В.Лопуху, який, крім книг, подарував ноутбук, за активну підтримку бібліотеки, висловила надію, що наступні зустрічі будуть такі ж плідні і успішні.

До слова, культурні імпрези у Заліщицькому районі продовжуватимуться, наприклад, у липні львівська фундація української інтелігенції презентуватиме виставку творчих робіт та діяльність визначної мисткині, уродженки с. Іване-Золоте, представника дисидентського руху С.Шабатури. 

Оксана ДЯКІВ

Світлини Лілії БУРДЕЙНОЇ-ДОМАРАД

Фестиваль "Дністрові зорі" 2018, гурт Практичні Почуття (Practical Senses)

«ДНІСТРОВЕ ПЕРЕВЕСЛО» ЄДНАЄ СЛОВОМ (У рамках фестивалю «Дністрові зорі»-2018 відбулась літературна зустріч за участю авторів із Заліщицького, Заставнівського та Городенківського районів)

«ДНІСТРОВЕ ПЕРЕВЕСЛО» ЄДНАЄ СЛОВОМ

У рамках фестивалю «Дністрові зорі»-2018 відбулась літературна зустріч «Дністрове перевесло» за участю літераторів Заліщицького, Заставнівського та Городенківського районів. Модератором цієї події була директор ЦБС О.Тракало. На літературній сцені, у міському парку «Молодіжний», була представлена книжкова виставка «Літературне сузір’я», демонструвався фільм про Заліщики. Розпочинаючи творче дійство, Ольга Йосипівна наголосила: «Цю літературну зустріч ми вирішили організувати з нагоди проведення ХХІV Міжрегіонального фестивалю «Дністрові зорі», який вперше відбувся у Заліщиках в 1969 р. з ініціативи Т.Хмурича та З.Кравчука – заслужених працівників культури України, нині вже покійних. У 1993 р. в Заліщиках започатковано регіональний фестиваль «Дністрові зорі» за участю аматорів художньої самодіяльності Заліщанщини, а також художніх колективів Заставнівщини і Городенківщини. З ініціативи тодішнього завідувача відділу культури Заліщицької РДА В.Машери і керівників художніх колективів району, за сприянням Міністерства культури України у 2006 р. в Заліщиках відбувся фестиваль «Дністрові зорі» за участю художніх колективів Хмельницької, Львівської, Вінницької, Чернівецької, Івано-Франківської і Тернопільської областей.

         Чисельними в нашому місті були делегації у складі відомих письменників із Чернівеччини та Івано-Франківщини у 1967 р. на відзначення 100-річчя від дня народження Осипа Маковея, а в 1987 році письменники Буковини і Покуття разом із громадськістю міста і Тернопілля гідно вшанували митця з нагоди 120-річчя від дня його народження. Тоді зародилась ідея проведення літературного свята «Дністрове перевесло», 1987 рік став його початком.

     Літературні заходи «Дністрового перевесла» організовувались за підтримки обласної письменницької організації, яку очолювали уродженці району В.Барна та Є.Безкоровайний. Цьогоріч традиційні зустрічі з літераторами відбувались за участю письменників Тернопільщини та Буковини, за підтримки голови обласного відділення Українського фонду культури В.Барни».

Ведуча познайомила учасників події з поважними гостями. Це – Роман Дронюк, письменник, поет, худкерівник театру «Сучасник», лауреат премії ім. Леся Мартовича, відомий на Городенківщині режисер-постановник театральних та концертних дійств. У творчому доробку Р.Дронюка збірки «Мить», «Тумани плачуть сумом», «Буркало» і «Падиволос». Сусідню Заставнівщину представляли Олена Гольцова та Іван Козак. О.Гольцова – поетеса, держслужбовець, депутат Заставнівської ОТГ, волонтер. Поезії авторки надруковані у книзі «Дотик до слова» із серії «Літературна скарбничка Заставнівщини».

    Іван Козак – поет, історик-краєзнавець, відмінник освіти України, лауреат премії ім. І. Бажанського, автор книги «Філософія життя», співавтор посібника «Історія України ХХ ст.» та книги «Засіваючи ниву майбутнього», уродженець с.Зозулинці. Гості читали свої пейзажні та патріотичні поезії, вражали слухачів мистецьким декламуванням.

До літературного кола активно долучився Володимир Барна – голова Тернопільського облвідділення Українського фонду культури, поет, член НСПУ і НСЖУ, автор книг, редактор і перекладач, лауреат премії ім.В.Вихруща, який підтримує літературно-мистецьке життя в нашому краї. 2 червня Володимир Андрійович відзначив 65-річчя від дня народження. Щирі побажання линули на адресу ювіляра, який прочитав свої вірші, наснажив учасників зустрічі творчою енергією.

Далі О.Тракало запросила до мікрофона когорту знаних у нашому краї та за його межами творців слова, літературознавців, краєзнавців Заліщанщини. Усіх зацікавив виступ історика-краєзнавця М.Сопилюка, лауреата премії ім. П.Ковальчука, члена НСЖУ, заступник директора ВП НУБіП «Заліщицький агроколеж ім. Євгена Храпливого», який зробив історичний екскурс в глибину століть, присвятивши його митцям слова. Вагомими доробками Михайла Васильовича є книги «На переломі століть», «Церква Покрови Пресвятої Богородиці», двотомне видання «Заліщики: роки, події, люди» і ще багато краєзнавчих розвідок, публікацій у пресі.

Данило Онищук, автор книг «Літературна Заліщанщина», «Факел незгасний освіти» (про історію школи в Товстому), письменник, педагог, перекладач, лауреат освітянської премії ім. О.Маковея, поділився своїми думками про творчість сучасних літераторів нашого краю та прочитав власні поезії.

З теплими побажаннями до літераторів звернулась Ірина Ковальчук, вчитель, літературознавець, дружина письменника Петра Ковальчука, організатор кімнати-музею, член НСЖУ, авторка книг «Сонцелюб над Дністром», «Живий у слові», упорядник книг письменника, виданих після його смерті.

Авторка збірки «Я відпущу свої думки …» Богдана Стефанюк, поетеса, вчитель-словесник школи с.Блищанка, задушевно декламувала вірші про рідне село та дуетом з Ольгою Бурдейною, бібліотекарем с.Блищанка, талановито заспівала власну пісню «Моє село».  Свої вірші, освячені духовною тематикою, прочитала поетеса, заступник директора Товстенської ЗОШ І-ІІІ ст. Світлана Леськів, авторка книжок «Вереснева прозорінь» та «Осанна лине із небес! Христос воскрес! Воістину воскрес!».

Свою багату творчу скарбницю представили на літературній сцені журналісти району. Це – Петро Мельник – поет, журналіст, лауреат премії ім.П.Ковальчука, член НСЖУ, колишній редактор районної газети «Колос», автор книг «Цвітограй полудня», «Ватра надвечір’я», «Від колиски до Вітчизни», «На черені совісті», «Бліки вітражів», «Мальви і кремінь», «Абетка слова», «Горнятко духмяної кави». У творчому доробку поета-публіциста є багато статей, присвят рідному краю, поезії автора покладені на музику Ігорем Федірко, Ярославом Савковим та іншими місцевими композиторами. Прозвучала пісня «Ніч кохання» (сл.П.Мельника, муз.І.Федірка).

 Перед аудиторією виступила Оксана Дяків, поетеса, редактор районного часопису «Колос», заслужений журналіст України, член НСЖУ, авторка книжок «Гармонія протилежності», «Спектральність слів», «Вікно думок», «Душа тисячоліть шукає себе в слові», «Нескорені серця», «Терпке вино, як помаранча осені», «Проростає вселенська любов», «Покоління», а також автор слів до пісні на музику Я.Гринишина «Хай ангели вас захистять крильми», яка й прозвучала на літературній сцені у виконанні  М.Грабовецької.

Олег Вістовський – поет, журналіст, лауреат премій ім.П.Ковальчука і Л.Мартовича, член НСЖУ, автор збірки «У стремені Дністра» – прочитав свої твори та запросив послухати пісню «Поведи мене у казку» на його слова та музику Р.Калинича у виконанні дуету в складі Марії та Романа Калиничів.

         У доробку письменника Петра Дараманчука із села Лисівці є дві видані книги: «Мрійні небокраї. Історія одного кохання» та «Час Демона». Письменник – дворазовий дипломант Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». Письменник зачитав уривки зі своїх романів. Плеяду молодих авторів презентувала своєю творчістю Ольга Кухта – поетеса, медпрацівник Товстенської лікарні, авторка збірок «Крізь осені вікно» і «Золота хвиля».

До учасників літературної сцени з вітальними словами звернувся голова Заліщицької районної ради Іван Дрозд. Він разом із керуючим справами райради П.Мирончуком вручив подяки активним літераторам «Дністрового перевесла». А заступник міського голови М.Бандрівчак поздоровив із ювілеєм та вручив почесну грамоту В.Барні.

На завершення зустрічі звучала фестивальна пісня «Дністрові зорі» (сл. Г.Рибцуник, муз. І.Федірка). Автори подарували книги бібліотеці, обмінялися творчими доробками, поділилися враженнями.

 Цікава літературна сцена в Заліщиках поєднала авторів із трьох районів, трьох областей нашого Наддністрянського краю, і всі її учасники висловили сподівання, що такі творчі події відбудуться в інших містах і селах, адже рідне Слово справді наснажує та єднає...

Оксана ДЯКІВ,

Ольга ТРАКАЛО

         

Михайло СОПИЛЮК : "Сторінками літературної історії Заліщик" (Нотатки до літературної сцени фестивалю «Дністрові зорі-2018»)

Сторінками літературної історії Заліщик

(Нотатки до літературної сцени

фестивалю «Дністрові зорі-2018»)

     Літературні традиції Заліщик започатковані мабуть від самого створення міста.  Зовсім недавно в архівних матеріалах виявлено, що у 1761 році в заліщицькій ратуші серед інших торгових закладів була крамниця Гольштейна,  де продавали книги. Згодом літературні обрії Заліщик поширяться і за океан. У 1913 році  в американському Нью-Йорку Іван Корилюк із Заліщик разом із Мироном Сурмачем з Жовкви організували книгарню «Січовий базар».

До найдавніших відомих нам друкованих літературних доробків заліщан слід віднести поезії вчителя головної школи  в Заліщиках Павла Зарицького. В 1872 році у  Львові вийшла книжка його ліричних творів. Ще давніші літературні зв’язки Заліщанщини з Покуттям і Буковиною. Відомо, що буковинський письменник Юрій Федькович відвідував Заліщики у 1861 році. Співець знедоленого селянства Василь Стефаник промовляв на вічі в Заліщиках навесні 1908 року. А письменник, педагог і громадський діяч Буковини Сильвестр Кричевський виступив тут в 1911 році на роковини смерті Маркіяна Шашкевича.

У травні 1917 року, коли в Заліщиках відбувався концерт на честь Тараса Шевченка, вступне слово виголошував директор гімназії з Городенки Антін Крушельницький. А Миха́йло Голи́нський, уродженець села Вербівці  Городенківського повіту, якого називали українським Карузо і „королем українських тенорів”, що перебував у Заліщиках  в 1919 і в 1927 році, залишив змістовні спогади про наше місто.

        В літературному житті Заліщик першої третини ХХ століття відіграли свою роль і громадські діячі: адвокати Єронім Калитовський, Володимир Охрімович, Роман Стефанович та Теофіл Окуневський. Останній (адвокат у Городенці) обирався до Сейму від округу Городенка – Заліщики. Єронім Калитовський під псевдонімом Трохим Дріт опублікував чимало оповідань із селянського побуту. Роман Стефанович був автором цікавих оповідань і повістей з народного життя Заліщик і Буковини, які публікувалися в львівській газеті «Діло». Він зустрічався з Іваном Франком, залишив про це спогади та описав похорон Лесі Українки, на якому був присутній.

        Звичайно, найяскравіше сяє у вінку літературних доробків митців Заліщик ім’я Осипа Маковея. Та це окрема тема, ще зовсім не вичерпана. Серед випускників учительської семінарії, яку він очолював, теж  були майбутні літератори: Ломацький, Макогон, Федорак, Калинович, Верига та багато інших. У 1931 році молодий ідейний греко-католицький священик о. Омелян Каменецький започаткував в Заліщиках перші літературні вечори для української молоді.

        З Заліщиками пов’язані імена відомих єврейських літераторів. Це Давид Зільбербуш, письменник і журналіст, що редагував у Коломиї єврейську газету „Народний листок”. Два популярні єврейські письменники Карл Еміль Францоз (з Чорткова) і Олександр (Єхайя) Гранах (народжений у Вербівцях, жив у Городенці та Заліщиках), описали Заліщики  в своїх знаменитих романах „Паяц” та „Ось іде людина”. В Заліщиках народився Леопольд Зборовський - польський поет і арт-дилер єврейського походження.

В різні періоди Заліщики надихали на творчість багатьох польських митців. Ян Каспрович створив тут свій безсмертний гімн «Святий Боже». Поетеса Марія Ясноржевська-Павліковська - вірш „Нитка Аріадни”, що став класикою польської поезії. Заліщики були місцем для творчості Адама Насельського - одного з „великої трійки” кримінальної повісті 30-х років.

     Неодноразово приїжджала сюди письменниця Марія Домбровська. Вона симпатизувала українцям. У 1937 році у статті «Вересень у Заліщиках» переконувала поляків, що «нема підстав уважати українців русинами і ділити їх національну масу на поодинокі регіональні групи, лише слід польському інтелігентові завжди й усюди вживати терміну: українець, український, як номенклатурного терміну народу з великою культурою».

        В 30-роки минулого століття мальовничими місцями Заліщик надихалися і відомі українці: Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Кандиба, Дмитро Донцов, Ярослав Дашкевич, Юрій Косач, Андрій М’ястківський. У т. з. будинку творчості у Заліщиках під назвою вілла „Аріадна” Юрій Шерех (Шевельов), видатний мовознавець і літературознавець створив цикл віршів „Із заліщицького зошита”. Для нього писав Шевельов «Заліщики стали малим ерзацом Криму... Але верби над течією Дністра, образи Божої Матері й Ісуса Христа в капличках і брамах, солодке привітання „Слава Йсусу!”, - це вже була Україна…».        

       В нашому місті побувало чимало знаних українських письменників і  поетів: Ірина Вільде, Михайло Івасюк, Григорій Коваль, Микола Бурбак, Роман Лубківський, Борис Демків, Михайло Ониськів, Григорій Петрук-Попик, Роман Гром’як, Василь Фольварочний, Андрій Курков, Василь Кравчук, Роман Коваль, Олексій Кононенко, Володимир Барна, Олександр Бойченко, Максим Дупешко, Євген Безкоровайний, Василь Тракало, Роман Іваничук, Роман Федорів, Степан Сапеляк, Дмитро і Віталій Капранови, Макс Кідрук,  Андрій Кокотюха та багато інших. Сучасні літератори Наддністрянщини, які бувають у Заліщиках, представляють свою творчість: Наталія Хаммоуда-Лопушняк,  Микола Горбаль, Петро Дараманчук, Ганна Рибцуник, Світлана Леськів, Данило Онищук, Іван Стронський, Ольга Кухта, Христина Буринюк, Мар’яна Палагнюк, Богдана Стефанюк.   

З 1965 по 1969 роки у Заліщиках жив і творив Володимир Вихрущ. Його поезії „Осипу Маковею на честь 100-річчя від дня народження”, „Октави хвиль”, „Осінь над Дністром”, „Підемо до Дністра”, „Ранок у Заліщиках”, „Осип Маковей у Заліщиках” написані саме в цей період. А композитори Ярослав Смеречанський та Теодор Хмурич написали музику до багатьох його віршів, серед яких – „Якщо ти українець”, „Чи то був сон”, „На хвилях Дністра”, „Я до тебе лечу” та багато інших. У 80-90-х роках в літературну історію Заліщик вписав свою вагому сторінку письменник  Петро Ковальчук.

        В переліку літераторів та авторів нашого міста останніх десятиліть: Василь Дрозд, Петро Мельник, Оксана Дяків, Стефанія Підкова, Василь Сопівник, Олег Вістовський, Антоніна Полотнюк, Ірина Ковальчук, Мирослава Мединська-Ковальчук, Михайло Вершигора, Василь Олійник, Мирослава Зайко, Юрій Війтик, Ірина Вікирчак, Наталя Бежук, Тарас Середюк, Богдан Папушко  та інші.  

     

    А ще окремо назвемо троє імен: педагога і поетеси Розалії Мамалиги, письменника і засновника Українського клубу в Заліщиках Левка Тишківського та поета і громадського діяча Павла Мамалиги. Їх імена ми згадуємо рідко. А варто б частіше. Бо, як писала в своїй поезії уродженка Серафинців що на Городенківщині, Розалія Мамалига (Бучовська), яка прожила в Заліщиках до 100 років:

Благослови, Боже, нарід України,

Додай сили і розуму для української дитини,

Щоби у єдності жили і працювали,

Схаменулись і хто вони є, пам’ятали!                                  

      Михайло Сопилюк, член громадської ради бібліотек

На світлинах Юрій ВІЙТИКА: автори книжок, учасники літературної сцени фестивалю «Дністрові зорі-2018».

XVIIІ Міжрегіональний фестиваль «Дністрові зорі»-2018 у Заліщиках. Гурт "Практичні Почуття" (Practical Senses)