середу, 29 квітня 2020 р.

Надія БАЙГУШ: "ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ – НАША СПІЛЬНА СПРАВА"


Думай про природу як про співтовариство, а не як про крамницю товарів.
(Голмс Ролстон ІІІ)

Саме ці слова американського екофілософа можуть бути лейтмотивом щорічного відзначення Дня Землі 22 квітня, яке гуртує людей навколо ідеї збереження і захисту природи. У суспільстві все більше зростають запити на товари і послуги. Великі підприємства і компанії утверджують споживацьке ставлення до ресурсів планети, а екологічна політика держав часто характеризується фрагментарністю і непослідовністю. Сьогодення ставить перед нами багато викликів: за­бруднення навколишнього середовища, вичерпання корисних копалин, порушення балансу екосистем, зміна клімату – це далеко неповний перелік проблем, які вимагають ефективних рішень на громадському, державному та міжнародному рівнях.
Наша країна відчуває сильну енергозалежність від поставок викопного палива: вугілля, газу, нафти та збагаченого урану для АЕС. Генерація електроенергії за рахунок імпортованих корисних копалин – це не лише економічна проблема для держави, але й забруднення довкілля та втрата невідновлюваних ресурсів планети. Тому, переконана, що кожному з нас потрібно розвивати еколо­гічне мислення і запобігати енергетичному марно­трат­ству. За дани­ми Національного екологічного цен­тру України, до 30 % усіх енерго­ресурсів спожи­вається саме побутовим сектором, а кожна родина щороку перепла­чує 3000 гривень через неефективне використання ене­р­гії.  Тож які кроки необхідно здійснити, щоб зробити власний дім енергоефективним? Розпочати можна з невеликих змін власних звичок, які сприятимуть більш розумному та екологічному споживанню енергоресурсів. Наприклад, фахівці рекомендують вимикати з розетки побутові пристрої, якими ніхто не користується, тому що навіть у режимі очікування прилади споживають енергію. При кожному пранні варто завантажувати пральну машину повністю і прати при меншій температурі, яка не вплине на якість прання. Не забуваймо своєчасно видаляти накип з чайника і змінювати мішки для сміття у пилосмоці. Варто також замінити лампи розжарювання на енергоощадні. Стандартна лампа розжарювання споживає 100 Вт/год., енергозберігаюча світлодіодна (LED) лампа такої ж яскравості – 10 Вт/год., тож виходить економія у 10 разів на осві­тленні дому!
У інтер’єрі мо­жна надавати пе­ревагу світлим шторам та шпале­рам, які краще відбивають денне світло, не закрива­ти щільними што­рами батареї опа­лювання, щоб те­пло мало вільний доступ у кімнати. Гарною ідеєю буде викори­стовувати теплозахисний екран між батареєю і стіною. Якщо є можливість встановити лічильники і регулятори тепла на бата­реях, утеплити фасад та замінити старі вікна на як мінімум нові двокамерні, то це суттєво допоможе заощадити на енерговитратах у майбутньому. Та­ким чином, житло збіль­шить енергоефективність і зменшить навантаження на сімейний бюджет.
Думаю, недарма кажуть: «Мій дім – моя фортеця», адже зміни можна розпочати з власного дому, щоб долучитися до спіль­ної справи і зробити своє життя і життя планети хоча б трішечки кращим. 

                                           Надія БАЙГУШ, член НСЖУ


Надія БАЙГУШ: "НОВИЙ ВИКЛИК – ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ"

Важко не погодитися з тим фактом, що дистанційне навчання – це сьогодні новий виклик для української системи освіти. Але як кожна медаль має дві сторони, так і виклик – це інколи ключ до дверей, які відкривають нові можливості.
Перш за все, потрібно обрати зручний спосіб комунікації між вчителем та учнями, зважуючи на власний досвід і технічні можливості. Сервіси Google Classroom і Microsoft Teams (сервіс платформи Office 365) дозволяють створювати віртуальні класи, в яких здобувачі освіти можуть отримувати сповіщення про нові уроки та завдання, спілкуватися між собою, а вчитель має змогу моніторити навчальний  процес, давати поради учням та оцінювати їхні роботи.

Звісно, учням, які звикли до класно-урочної системи, важко вчитися вдома, адже це вимагає додаткової самоорганізації та мотивації. Подив і зацікавлення – це те, що, на мій погляд, найкраще пробуджує інтерес до вивчення англійської та німецької мов, а додатки Google і Microsoft насправді сприяють цьому.
Наприклад, за допомогою Google Презентації учні працюють дистанційно в спільному документі та створюють презентації на задані вчителем теми. Для того, щоб перевірити, наскільки добре вони засвоїли новий матеріал, можна скористатися Google Формами і створити власний тест чи опитувальник.
Навчальний інструмент Quizizz, який можна інтегрувати у сервіс Google Classroom, пропонує не лише перевірку знань, але й гейміфікацію навчального процесу. За допомогою Quizizz можна створити власну ігрову вікторину або скористатися бібліотекою завдань і залучити школярів класу до захоплюючого турнірного змагання, так, наприклад у формі гри учні 4(8)-А класу проходили перевірку знань з граматичної теми. Варто також відвідати веб-сайти iSLCOLLECTIVE, LearningApps та Classtime, на яких вчителі іноземних мов зможуть створити або знайти багато корисних завдань для учнів.

Ресурс Classtime пропонує для учнів навчальні сесії з багатьма видами завдань, а серед них -  відкриті запитання. Даючи відповіді на такі запитання, учні 5(9)-А та 5(9)-Б класів мають можливість практикуватися у засвоєнні матеріалу і побачити свій результат після перевірки вчителя. Сайт iSLCollective пропонує короткі відеоуроки за мотивами фільмів та мультфільмів з інтерактивними завданнями. Вивчати артиклі, ступені порівняння прикметників або часи набагато веселіше з Томом і Джеррі чи Містером Біном.
Віртуальна інтерактивна дошка Padlet – це творчий простір для реалізації ідей учнів, де кожен може залишити свій допис та поділитися думками з однокласниками. Зокрема, Всесвітній день поезії став гарною можливістю для проби пера учнів 3(7)-А класу Заліщицької державної гімназії, які писали та ілюстрували власні поезії англійською мовою на канві Padlet.

Мультфільми, подкасти, історії, пісні – цей  широкий вибір якісних матеріалів з англійської мови пропонує Британська Рада і для наймолодших учнів на сайті «British Council Kids», а для учнів середньої школи – «British Council Teens».
Уже третій рік поспіль учні Заліщицької державної гімназії навчаються у Німецькому Цифровому Дитячому Університеті, розробленому Гете-Інститутом, та поєднують вивчення німецької мови зі STEM-освітою. Тож під час дистанційного навчання учні 1(5)-Б проходять лекції на факультетах «Людина», «Природа» і «Техніка» та одержують нагороди-бейджики від професора Ейнштейна (героя цієї програми). Учні 4(8)-Б класу, навчаючись за навчально-методичним комплектом «Beste Freunde», виконують інтерактивні  завдання з лексики та граматики на сайті, розробленому видавництвом «Hueber».
Під час дистанційного навчання створюю для учнів імпровізовану атмосферу справжнього класу, щоб вони могли спілкуватися, співпрацювати над проектами, бачити творчі роботи один одного та підтримувати зв’язок із учителем. Такий підхід, переконана, дозволяє індивідуалізувати навчання відповідно до можливостей дітей.
Вибравши одну ефективну платформу для навчання та декілька цікавих навчальних інструментів, педагог під час дистанційного спілкування може залучити дітей до процесу навчання, у якому і вчитель, і учні покращать власну комп’ютерну грамотність, здатність постійно оволодівати новими знаннями та розвивати вміння критично мислити, знаходити рішення непростих ситуацій.


Надія БАЙГУШ, вчитель іноземних мов Заліщицької державної гімназії

На світлинах: 

(вгорі) учень 1(5)-Б класу Валентин Бойчук вивчає нові слова на сайті Німецького Цифрового Дитячого Університету (KinderUni);
(у центрі) учениця 4(8)-Б класу Юлія Гірчак закріплює вивчений матеріал на сайті "Beste Freunde" видавництва "Hueber";
(внизу) учениця 3(7)-А класу Софія Кальчук вправляється у використанні Past Simple, виконуючи інтерактивні завдання.

четвер, 16 квітня 2020 р.

«ДОБРОБУТ» – З ДОБРОМ ДО ЛЮДЕЙ (керівник товариства - Мирослав Розлуцький (с. Дунів Заліщицького району Тернопільської області)




Товариство «Добробут» у селі Дунів Заліщицького району – це сучасне сільськогосподарське підприємство, яке діє на принципах соціально відповідального бізнесу.
Очолює його заслужений працівник сільського господарства України Мирослав Розлуцький. Під його вмілим керівництвом працюють 22 спеціалістів, і на кожного з них аграрій може покластися, адже всі старанні та сумлінні. А сам він вимогливий, у першу чергу, до себе, професійна людина, яка дбає і про землю, і про людей, ініціативний керівник, здатний аналізувати і прогнозувати події.
За час керівництва Мирослава Васильовича на підприємстві відбулося багато позитивних змін, зокрема, було стовідсотково оновлено  машинно-тракторний парк, як і очисні споруди. Придбали сучасні комбайни, трактори, осучаснено всю ґрунтообробну техніку, придбано посівний комплекс з шестиметровим захватом та зернову сівалку.
Це дало змогу значно підвищити рівень обробітку ґрунту при посіві сільгоспкультур. На території товариства побудовано новий великий зерновий склад. А на центральному току якісно відновлено зерноочисну лінію та встановлено, за європейськими стандартами, нові сертифіковані цифрові ваги для зважування сільськогосподарських культур.
ТОВ «Добробут», яке обробляє 686 гектарів земель на території Дунівської сільської ради та частково – Кулаківської, спеціалізується на виробництві зернових, олійних і технічних культур.
Директор підприємства Мирослав Васильович постійно дбає про поліпшення урожайності, запроваджуючи сучасні технології. Наприклад, цьогоріч урожайність пшениці в ТОВ «Добробут» склала 55 центнерів з гектара, сої – 37 цнт з 1 га, ріпаку – 35 цнт з 1 га. На сьогодні товариство «Добробут» вже розрахувалося зі своїми 858 пайовиками.
Мирослав Розлуцький не стоїть осторонь громадських справ. Він – не тільки дбайливий господар, але й відповідальна людина, яка розуміє селян, допомагає продуктами і фінансами потребуючим, онкохворим, людям похилого віку, майже десяти учасникам АТО, які проживають у селах Дунів, Вигода й Кулаківці. Нещодавно Мирослав Васильович був нагороджений Грамотою Тернопільської обласної ради з нагоди 5 грудня – Міжнародного Дня волонтера – за активну багаторічну роботу з надання гуманітарної допомоги військовим у зоні проведення операції Об’єднаних Сил.
І це – далеко не всі добрі справи Мирослава Розлуцького. Він уболіває про соціальну сферу сіл. Цього навчального року виділив 19 тисяч гривень на придбання вінчестерів для персональних комп’ютерів у Дунівську загальноосвітню школу, постійно передплачує пресу для бібліотек Дунева, Вигоди, Щитівців. Дві тонни пшениці надав «Добробут» Заліщицькій районній лікарні для харчування хворих...
У Дуневі керівник «Добробуту» звів церковну дзвіницю. А одним із нових важливих духовних проєктів, які упродовж кількох останніх років реалізовував Мирослав Васильович та очолюване ним аграрне підприємство, стало будівництво в селі Кулаківці храму Української Греко-Католицької Церкви святого великомученика Димитрія. Нова церква замінила старе дерев’яне приміщення. На цей час у сакральній споруді ще проводитимуть оздоблювальні та іконописні роботи, але храм під небом уже височіє!
Мирослав Розлуцький, завдячуючи наполегливій праці та доброзичливому ставленню до людей, користується довірою і повагою на щедрій Наддністрянській землі. Розумний господар, добрий християнин, керівник відроджує рідний край, він відомий тут не пустими лозунгами та красномовними обіцянками, а конкретними добрими справами.

Оксана Дяків

Опубліковано у газеті "Колос" (м. Заліщики, Тернопільська область), 
грудень 2019 року

середу, 15 квітня 2020 р.

Омелян Ковч - взірець для усіх поколінь




76 років тому, 25 березня 1944 року, у таборі смерті «Майданек» загинув отець Омелян Ковч - греко-католицький священник, але, в першу чергу, Людина, яка служить взірцем для усіх поколінь.
Для нас також важливо, що життя Омеляна Ковча, його родини, пов’язане з нашим краєм.
«Вивчаючи історію рідного краю, роль церкви, священників на переломі ХІХ–ХХ століть у національному відродженні, я натрапив на повідомлення про те, що в багатьох селах нашого нинішнього Заліщицького району (разом або почергово) служив о. Григорій Ковч із своїми зятями – отцями Свістелем, Чужаком, Наконечним. Були на Заліщанщині і його сини – інженер Євстахій та нині Блаженний о. Омелян Ковч.
Вихідці з Львівщини та Івано-Франківщини, Ковчі понад півстоліття несли Боже слово, національний дух і культуру на Заліщанщині у часи досить непрості, залишивши по собі добру пам’ять у поколіннях наших краян», - про це писав історик і письменник, громадський діяч Василь Дрозд як автор дослідження «Родина душпастирів Ковчів на Заліщанщині» (Чернівці, видавництво «ДрукАрт», 2012 р.)
Отець Омелян Ковч був патріотом та відданим служінню Богові, а його віра залишалась незламною навіть у найскладніших життєвих ситуаціях.
"Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. ...Окрім неба, це - єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні - поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці... Моліться за тих, хто створив цей концтабір та цю систему. Нехай Господь помилує їх", - так говорив отець Омелян Ковч.
"Був сином і священником одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу", - в цих словах Блаженнішого Любомира Гузара коротко означена історія життя Омеляна Ковча - людини, яка була гарячим патріотом свого краю, але разом із тим зуміла піднестися над національними упередженнями, що є важливим для кожного з нас сьогодні.

Газета "Колос" (м. Заліщики) від 17.04.2020 року

середу, 8 квітня 2020 р.

ПОМ’ЯНІТЬ ЩИРОЮ МОЛИТВОЮ НАШУ МАМУ І БАБУСЮ ЛЮБОВ ПЕТРІВНУ РУДУ



Квітневі дні для нас сповнені спогадів про нашу рідну маму і бабусю Любов Петрівну РУДУ, яка любила кожну весну, що приносила радість відродження природи і справжнє тепло після холодної зими.
Квітень був також місяцем, коли ми всі разом відзначали її день народження. На превеликий жаль, уже чотири роки нашої дорогої Людини немає поруч із нами. Невблаганна смерть забрала неньку від нас, позбавила її мудрих порад і справжньої щирої підтримки…
Тож квітень позначений молитвами та світлим спомином про нашу маму і бабусю. Віримо, що її добра душа знайшла свій прихисток у Царстві Небеснім…


Відчиня весна душу. Шумлять стиха дерева.
Знов звучать пісні смутку… Всі чекають дощів,
Щоб проклюнулось листя.  А розхристаність неба
Повертає у серце журавлині ключі…

І думки полетять, щоб в минуле вернутись,
Де звучить мамин голос і дарує тепло…
Та матусі нема... Хоч не можна забути,
Бо життя, як не сумно, вже її відцвіло…

Жовтий квіт на землі нам приносить розлуку,
А небесна блакить – вічність руху й мету…
Як мені пережить цю душевную муку:
Не побачить вже ненька, як дерева цвітуть!..

 Просимо всіх, хто знав і пам’ятає Любов Петрівну РУДУ, змовити щиру молитву за її світлу душу… 

З глибоким сумом – дочка Оксана, зять Василь та внучка Надія