Квітневі дні для нас сповнені спогадів
про нашу рідну маму і бабусю Любов Петрівну РУДУ, яка любила кожну весну, що
приносила радість відродження природи і справжнє тепло після холодної зими.
Квітень був також місяцем, коли ми всі разом
відзначали її день народження. На превеликий жаль, уже чотири роки нашої
дорогої Людини немає поруч із нами. Невблаганна смерть забрала неньку від нас,
позбавила її мудрих порад і справжньої щирої підтримки…
Тож квітень позначений молитвами та світлим
спомином про нашу маму і бабусю. Віримо, що її добра душа знайшла свій прихисток
у Царстві Небеснім…
Відчиня весна душу. Шумлять стиха дерева.
Знов звучать пісні смутку… Всі чекають
дощів,
Щоб проклюнулось листя. А розхристаність неба
Повертає у серце журавлині ключі…
І думки полетять, щоб в минуле вернутись,
Де звучить мамин голос і дарує тепло…
Та матусі нема... Хоч не можна забути,
Бо життя, як не сумно, вже її відцвіло…
Жовтий квіт на землі нам приносить
розлуку,
А небесна блакить – вічність руху й мету…
Як мені пережить цю душевную муку:
Не побачить вже ненька, як дерева цвітуть!..
Просимо
всіх, хто знав і пам’ятає Любов Петрівну РУДУ, змовити щиру молитву за її
світлу душу…
З глибоким сумом – дочка Оксана, зять
Василь та внучка Надія
Немає коментарів:
Дописати коментар