НЕСКОРЕНА МИСТКИНЯ СТЕФАНІЯ ШАБАТУРА, УРОДЖЕНКА СЕЛА ІВАНЕ-ЗОЛОТЕ

НЕСКОРЕНА МИСТКИНЯ

Цьогоріч на державному рівні відзначається 80-та річниця від дня народження мисткині, шестидесятниці-дисидентки, в’язня концентраційних таборів тоталітарного режиму СРСР, члена Української Гельсінської групи Стефанії Шабатури. Її  життєпис, можна сказати, типовий для українських дисидентів: молодих і талановитих. Стефанія народилася в 1938 р. у с.Іване-Золоте Заліщицького району. Її виховувала мати, батько загинув на війні. Після успішного закінчення Львівського художнього училища залишилася там викладати. Далі закінчила Львівський художній інститут. Як талановиту художницю, її невдовзі прийняли в Спілку художників України.

У 1960-х роках С.Шабатура активно включилася в національнокультурні процеси на хвилі хрущовського потепління. Вона разом із подружжям Іриною та Ігорем Калинцями, братами Горинями, Михайлом Косівим (голова клубу) та іншими, брала активну участь у діяльності Клубу творчої молоді «Пролісок» у Львові, розповсюджувала самвидав.

Ідейне навантаження художніх творів С. Шабатури мало чітке національне спрямування, про що говорять їх гасла: «Або погибель, або перемога – сі дві дороги перед нами стали» – гобелен «Леся Українка»; «Прокинься, Троє, смерть іде на тебе!» – гобелен “Кассандра”.

На початку 1972 р. прокотилась хвиля арештів шестидесятників, тоді було ув’язнено С. Шабатуру за підозрою в «антирадянській діяльності» разом із Іриною Калинець, Михайлом Осадчим, В’ячеславом Чорноволом. Мисткиню було засуджено на 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. 

Термін покарання відбувала в жіночому концтаборі Мордовської АРСР і на засланні в селі Макушино Курганської області. Повернувшись в Україну, С.Шабатура була активісткою Львівських організацій «Меморіалу та Народного Руху України, брала участь у боротьбі за відродження репресованої УГКЦ. Померла в 2014 році і похована на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань.

 З нагоди ювілейної дати від дня народження нашої землячки С.Шабатури у районній бібліотеці відбулася зустріч із представниками Клубу української греко-католицької інтелігенції Львова, які поділилися спогадами про нашу відому землячку та презентували нові видання про її життя і творчість. Серед гостей – лауреат Шевченківської премії, багаторічний в’язень тоталітарної системи, поет, громадський діяч Ігор Калинець, наш земляк із с.Литячі, письменник-дисидент, народний депутат України другого скликання Микола Горбаль, художник Валерій Шаленко, членкиня Львівської організації  Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги Тетяна Шаленко, юрист Нестор Гнатів, а також Савинка Кирилецька-Коверчук, односельчанка Ліда Ковчек. Марійське товариство Львова представляла Ірина Буджерин.

Заступник директора агроколеджу ім.Є.Храпливого Михайло Сопилюк провів екскурсію Заліщиками, ознайомив гостей із місцями, які відвідували Олена Теліга, Олег Ольжич, брати Гжицькі, Євген Маланюк, патріарх Мстислав та ін.

Поет Ігор Калинець під час зустрічі пригадав табірний період творчості Стефанії Шабатури, коли, незважаючи на постійні обшуки наглядачів, мисткиня зуміла створити і передати на волю альбом «Квіти Стефанії Шабатури». У часи перебудови у Львові мисткиня стала організатором Марійського товариства «Милосердя». Саме її зусиллям – як депутата міської ради – було відновлено греко-католицький храм, який так і називають: «Церква Стефанії Шабатури».

Односельчанка Ліда Цимбалюк з особливим трепетом розповіла про підняття С. Шабатурою та її депутатами міської ради жовто-блакитного прапора над львівською ратушею 3 квітня 1990 року.  Викладач університету «Львівська політехніка» Тетяна Романишин розповіла про роботу з Соломією Дяків над книгами про життя і творчість С. Шабатури. Кінорежисер Надія Бодревич зі Львова поділилася планами підготовки документального фільму про мисткиню.