«Пам’ятати, щоб
жити…»
Революція Гідності, Герої Небесної Сотні назавжди закарбували
непроминальний слід в історії Української держави.
Нові
надії та справжні ідеали, кардинальні рішення та жертовні вчинки змінили нашу
ментальність, розпочали та продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність.
Цей болісний процес триває і сьогодні…
З
нагоди вшанування шостої річниці Революції Гідності та загибелі Небесної
Сотні 20 лютого цього року в залі Заліщицької районної ради і Заліщицької
райдержадміністрації відбувся реквієм пам’яті «Пам’ятати, щоб жити…», присвячений
усім борцям за волю і незалежність України.
Перед
входом до зали були розгорнуті книжкові та ілюстровані виставки з фотографіями
про Революцію Гідності та заходи у Заліщиках на підтримку київського
Майдану, інсталяція фрагменту Майдану, з якими всі бажаючі мали змогу
ознайомитись.
У
вщент заповненій залі були присутні учасники АТО/ООС, родини загиблих,
волонтери, гості: Євгеній Сафар’янс – молодший науковий співробітник Музею
Революції Гідності Національного меморіального комплексу Герої Небесної
Сотні, м.Київ, Любов Прядко – заступник директора Гнідинської
ЗОШ І-ІІІ ст. ім. П.Яцика Бориспільського району Київської області, парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці Іван Сендзюк, керівники
органів районної та міської влади, представники громадських організацій,
установ міста та сіл, студентська та учнівська молодь.
Під
звуки пісні «За Україну, за її волю» ведуча, авторка сценарію, директор
Заліщицької районної централізованої бібліотечної системи Ольга Тракало
запросила прапороносців внести Державний та національний Прапори України
Степана Навольського – голову районної організації учасників антитерористичної
операції «Дністровський вал», голову братства ОУН-УПА району, та Віталія
Зварича – учасника АТО, «кіборга», переможця регіонального конкурсу «Людина
року-2019». Учасники події урочисто виконали Державний Гімн України та під
звуки дзвонів хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв, юних та сивочолих,
які вчинили особливий подвиг та віддали найцінніше – своє життя – заради
вільної незалежної України.
Ольга
Йосипівна у своєму слові звернулась до зали: «Ми вшановуємо відвагу, силу
духу і жертовність тисяч спраглих життя, любові та надії людей, які вийшли на
мирний протест, відстоюючи честь та європейське майбутнє України…
У
ракурсі трагічних подій – побиття студентів 29-30 листопада, криваве 1 грудня,
ніч штурму з 10 на 11 грудня, парламентський диктаторський день 16 січня, і,
як наслідок, Вогнехреща з коктейлями Молотова. Перші смерті 22 січня і апогей
– 18, 19, 20 лютого – дні Небесної Сотні. 22-23-лютого Київ проводжав їх в
останню путь. Під велелюдне скандування: «Герої не вмирають!» труни з тілами
проносили головною площею столиці. Так Україна прощалася зі своїми Героями...
Ті
хлопці на Майдані йшли під кулі беркутівців. Вони – справжня національна еліта…
Серед них і наші земляки – Герої з Тернопільщини: Олександр Капінос, Василь
Мойсей, Ігор Костенко, Устим Голоднюк, Назар Войтович, Тарас Слободян,
Василь Аксенин, Юрій Вербицький…»
На
екрані в залі було продемонстровано відео виступів-звернень сина В.Аксенина
та Сергія Вербицького, які подякували жителям нашого краю за пам'ять і
закликали й надалі робити все від нас залежне, щоб загибель Небесної Сотні
не була даремною…
Педагог-словесник
зі школи села Садки, поетеса Ганна Рибцуник натхненно прочитала авторську
присвяту Юрію Вербицькому, а Ольга Ковбасенко виконала пісню трагічного
змісту «Чорна квітка».
У залі були присутні люди, які брали участь у
подіях на Майдані в Києві: протестувальники, учасники «Заліщицької сотні».
Майже по всій країні були організовані центри та пункти допомоги Євромайдану.
І в нашому місті, в селах району організовували численні заходи, учасники
яких дуже чутливо реагували на події у центрі Києва, допомагали, чим могли:
збирали і передавали гроші, одяг, харчі. Формувались групи для поїздок у
Київ. Тоді український народ був єдиним на хвилі всезагального патріотичного
піднесення.
Учасники
реквієму мали нагоду послухати присвяти учасників Революції Гідності про
пам’ятні дні на Майдані: Любомир Кондуб палко читав власний вірш «Вітри перемін
освятили Майдан», а Ігор Федірко виконав авторську пісню «Герої не вмирають!»
У
Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї
Революції Гідності – створено Літопис пам’ятних подій, увічнені імена безсмертних
Героїв.
О.Й.Тракало
запросила до слова молодшого співробітника Музею Революції Гідності Є.Сафар’янса,
який прибув на запрошення з Києва, та розповів про діяльність Музею, супроводжуючи
показом слайдів, запросив присутніх у Київ для ознайомлення з експозицією,
поділився позитивними враженнями про музей у Гнідині, а також вручив для
районної бібліотеки книжку «Майдан. Пряма мова» і брошуру «Музей Майдану –
це про свободу».
Прозвучала
пісня на слова Марії Потикевич-Заболотної «Чи є на світі ще така країна?» у
виконанні квартету Заліщицького агроколеджу в складі: Світлани Тарасевич,
Любові Сопівник, Надії Ємчук та Людмили Атаманчук.
До слова була запрошена Любов Прядко, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст. із села Гнідин. Вона у співпраці з головним лікарем Заліщицького обласного санаторію Петром Буринюком написала книгу «Герой» про Юрія Вербицького. Любов Василівна поділилася з присутніми про те, що видання було номіноване і бере участь у конкурсі на Премію Президента «Українська книжка року». А Музей Революції Гідності виявив бажання надрукувати книжку про Юрія Вербицького у великому форматі з кольоровими фотографіями. Як підкреслила Любов Василівна, триває активна пошукова робота, у тому числі про рідних Юрія Вербицького: про його діда Зеновія Вербицького, окружного референта ОУН-УПА Тернопільської області. І сьогодні Майдан продовжується у боротьбі за територіальну цілісність Української держави. Неоголошена жорстока війна забрала вже життя тисяч патріотів. І серед цього цвіту є Герої із Заліщанщини: Олег Гулько, Орест Квач, Володимир Марусич, Станіслав Лаврик, Петро Слободян. Навіть повернувшись до рідних домівок із пекла війни, не витримують тривог зболені серця наших краян, і відходять вони із життя, щоб долучитись до Героїв-побратимів із уже багатьох небесних сотень. У залі були продемонстровані фотографії померлих краян-учасників АТО, які після повернення додому відійшли у Засвіти: Іван Качка (1968-2016), та Володимир Стратій (1964-2017) із м. Заліщики, Ігор Данилюк (1968-2018) із с.Головчинці, Анатолій Карпець (1969-2018) із м.Заліщики, Сергій Сакалюк (1994-2018) із с.Шипівці, Сергій Хапіцький (1968-2019) із с.Зозулинці, Ігор Опалко (1967-2020), Борис Войчишин (1964-2020) та Андрій Джумага (1973-2020) із м.Заліщики, Ігор Рєзніков (1967-2020) із с.Солоне. Прозвучала пісня «Не твоя війна» у виконанні гуртківців Заліщицького районного будинку дитячої і юнацької творчості. Квартет агроколеджу натхненно заспівав «Йшла до Бога Україна».
До слова була запрошена Любов Прядко, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст. із села Гнідин. Вона у співпраці з головним лікарем Заліщицького обласного санаторію Петром Буринюком написала книгу «Герой» про Юрія Вербицького. Любов Василівна поділилася з присутніми про те, що видання було номіноване і бере участь у конкурсі на Премію Президента «Українська книжка року». А Музей Революції Гідності виявив бажання надрукувати книжку про Юрія Вербицького у великому форматі з кольоровими фотографіями. Як підкреслила Любов Василівна, триває активна пошукова робота, у тому числі про рідних Юрія Вербицького: про його діда Зеновія Вербицького, окружного референта ОУН-УПА Тернопільської області. І сьогодні Майдан продовжується у боротьбі за територіальну цілісність Української держави. Неоголошена жорстока війна забрала вже життя тисяч патріотів. І серед цього цвіту є Герої із Заліщанщини: Олег Гулько, Орест Квач, Володимир Марусич, Станіслав Лаврик, Петро Слободян. Навіть повернувшись до рідних домівок із пекла війни, не витримують тривог зболені серця наших краян, і відходять вони із життя, щоб долучитись до Героїв-побратимів із уже багатьох небесних сотень. У залі були продемонстровані фотографії померлих краян-учасників АТО, які після повернення додому відійшли у Засвіти: Іван Качка (1968-2016), та Володимир Стратій (1964-2017) із м. Заліщики, Ігор Данилюк (1968-2018) із с.Головчинці, Анатолій Карпець (1969-2018) із м.Заліщики, Сергій Сакалюк (1994-2018) із с.Шипівці, Сергій Хапіцький (1968-2019) із с.Зозулинці, Ігор Опалко (1967-2020), Борис Войчишин (1964-2020) та Андрій Джумага (1973-2020) із м.Заліщики, Ігор Рєзніков (1967-2020) із с.Солоне. Прозвучала пісня «Не твоя війна» у виконанні гуртківців Заліщицького районного будинку дитячої і юнацької творчості. Квартет агроколеджу натхненно заспівав «Йшла до Бога Україна».
Після
закінчення Революції Гідності дух Майдану залишився у бійцях добровольчих
батальйонів, які першими стали на захист держави проти російської агресії на
сході України, у численних волонтерських і громадських організаціях, що вийшли
з Майдану і продовжують свою діяльність на підтримку воїнів АТО/ООС, їх сімей,
переселенців і т.д. «Сьогодні нас
занурюють у події Революції Гідності дії, думки і слова, молитви і
вірші, які у фокусі теперішніх подій творять новітню героїчну історію
України», – наголосила ведуча заходу та запросила до читання авторської
присвяти героям-сучасникам «На Майдані» поетесу Оксану Дяків.
На
завершення події парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці, отець Іван Сендзюк
очолив спільну ходу, поминальну молитву за Героїв Небесної Сотні, Героїв
України, яка відбулася біля стели Героям.
Були запалені свічі пам’яті, покладені квіти шани. Учасники події акапельно виконали духовний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни»…
Були запалені свічі пам’яті, покладені квіти шани. Учасники події акапельно виконали духовний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни»…
Оксана ДЯКІВ,
Ольга
ТРАКАЛО
Немає коментарів:
Дописати коментар